Розвиток вербальної уяви у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

Abstract

У статті розглядаються актуальні проблеми формування вербальних форм уяви у старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення. Проблема визначається як актуальна у звʼязку із важливістю розвитку різних форм пізнавальної діяльності у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення. Уява розглядається авторами як пізнавальний процес, що полягає у створені нових образів на основі уявлень, набутих з попереднього досвіду. У статті наводяться дані констатувального психолого-педагогічного експерименту, присвячені вивченню стану вербальної уяви у названої категорії дітей, метою якого було визначення рівнів сформованості вербальної уяви та її особливості у дітей зазначеної категорії. Автори репрезентують поетапну методику формування вербальної уяви на логопедичних заняттях у старших групах для дітей із загальним недорозвитком мовлення. Визначено завдання означеного навчання, педагогічні умови, що сприяють ефективній реалізації зазначеної методики, наводяться приклади використаних завдань. Наводяться дані перевірки ефективності запропонованої методики в групах для дітей із загальним недорозвитком мовлення. Позитивна динаміка у формування вербальної уяви простежується на основі порівняння результатів корекційного навчання дітей експериментальної групи (діти із ЗНМ старшого дошкільного віку, які навчались за представленою методикою) та контрольної групи (діти із ЗНМ старшого дошкільного віку, які навчались за традиційною методикою). Числові дані, що підтверджують отримані результати наведені у трьох таблицях.

В статье рассматриваются актуальные вопросы формирования вербальных форм воображения у старших дошкольников с общим недоразвитием речи. Проблема определяется как актуальная в связи с важностью развития разных форм познавательной деятельности у детей дошкольного возраста с нарушениями речевого развития. Воображение рассматривается авторами как познавательный процесс, который состоит в создании новых образов на основе представлений, сложившихся в предыдущем опыте. В статье приводятся данные констатирующего психолого-педагогического эксперимента, посвященного изучению уровней сформированности вербального воображения и его особенностей у детей указанной категории. Авторы представляют поэтапную методику формирования вербального воображения на логопедических занятиях в старших группах для детей с общим недоразвитием речи. Определены задания указанного обучения, педагогические условия, способствующие эффективной реализации указанной методики, приведены примеры используемых заданий. Представлены данные проверки эффективности предложенной методики в группах для детей с общим недоразвитием речи. Положительная динамики в формировании вербального воображения прослеживается на основе сравнения результатов коррекционного обучения детей экспериментальной группы (дети с ОНР старшего дошкольного возраста, обучающиеся по экспериментальной методике) и контрольной группы (дети с ОНР старшего дошкольного возраста, обучающиеся по традиционной методике). Числовые данные, подтверждающие полученные результаты, приведены в трех таблицах.

The current issues of formation of verbal forms of imagination in senior preschoolers with the general underdevelopment of speech are presented in this article. The problem is defined as relevant in view of the importance of development of different forms of cognitive activity in preschool children with speech disorders. Imagination is defined by the authors as a cognitive process to create new images based on concepts developed in the previous experience. The article presents data of psychological and pedagogical experiment dedicated to the study of the levels of formation of verbal imagination and its features in children of this category. The authors present a phased forming technique of imagination in senior preschool groups for children with general speech underdevelopment (GSU). The tasks of this training, educational environment conducive to the effective implementation of this technique identified in this article, and examples of exercises are used. The data verify the effectiveness of the proposed technique in groups for children with general speech underdevelopment. The positive dynamics in the formation of the verbal imagination is traced by comparing the results of special education of children of the experimental group (senior preschool children with GSU, are learned in the experimental technique) and control group (senior preschool children with GSU are learned in the traditional technique). Numerous data confirming the results are represented in three tables.