У статті розглядається лінгвостилістична структура комедії «Сон» Тараса Шевченка в аспекті прочитання у мовному тексті поеми екзистенцій них, соціальних націоісторикософських смислів, що продукують динаміку й діалектику художнього мовомислення поета. Для лексико-стилістичного аналізу структури тексту «Сон» використано прийом диференціації художніх текстем за інформаційно-тематичним змістом. Опорними змістовими центрами тексту є узагальнені концепти: України, її історія, російська імперія. Лінгвоконцептосфера їх розкривається через тематичні тексти: український, російський: сибірський і петербурзький.
В статье рассматривается лингвостилистическая структура комедии «Сон» Тараса Шевченко в аспекте прочтения в поэме экзистенциальных, социальных, нациоисториософских смыслов, продуцирующих динамику и диалектику художественного мовотворчества поэта. Для лингвостилистического анализа структуры текста «Сон» использован приѐм дифференциации художественных текстем по информационно- тематическому признаку. Опорными содержательными центрами текста являются обобщенные концепты: Украина, еѐ история, российская империя. Их лингвоконцептосфера раскрывается в тематических текстах: украинский, российский (сибирский, петербургский).
Taras Shevchenko cemented the period of a new Ukrainian literature, keeping genetic connection with a previous epoch by forming his language creativity on the ground of the leaving colloquial speech, the Ukrainian folk song as the component and the traditional feature of the national text genesis. Using the traditional Christian symbols and antique mythology, the poetry of Ukrainian baroque in its varieties: high, brutal, solemn, and burlesque and he also used the stylistic experiment and his own language creativity.
