Устатті розглядаються прагматичні особливості релігійних текстів. Прагматичний підхід у дослідженні релігійної комунікації, на думку автора, полягає в аналізі таких аспектів: 1) прояв
фактору Божественного у мовних засобах; 2) характеристика адресанта й адресата, їх рольові
функції та взаємодія у тексті; 3) мовленнєва реалізація релігійного спілкування, а саме, аналіз гомілії
як жанру.
The pragmatic features of religious texts are examined in the article. Pragmatic approach in research
of religious communication, in author’s opinion, consists in the analysis of such aspects: 1) a display of Divine
factor in language means; 2) description of addresser and addressee, their interaction in text; 3) speech realization of religious communication, namely, analysis of homily genre.