У статті розглянуто генезис та еволюцію феномену толерантності, трансформації розуміння відповідного феномену у західноєвропейській політичній думці. Висвітлено зміни у інтерпретації толерантності: від констатації часткової потреби у терпимості в період античності, а пізніше в релігійній сфері Середньовіччя, налагодження міжкультурного діалогу між спільнотами до затвердження відповідної категорії в працях вчених Нового часу, Відродження і Просвітництва. Поява феномену толерантності та затвердження цієї категорії в політиці та правових практиках трактується як одна з відповідей на питання можливостей запобігання конфліктам.
В статье рассмотрен генезис и эволюция феномена толерантности, трансформации понимания соответствующего феномена в западноевропейской политической мысли. Отражены изменения в интерпретации толерантности: от констатации частичной потребности в терпимости в период античности, а позже в религиозной сфере Средневековья, налаживание межкультурного диалога между сообществами к утверждению соответствующей категории в трудах ученых Нового времени, Возрождения и Просвещения. Появление феномена толерантности и утверждения этой категории в политике и правовых практиках трактуется как один из ответов на вопрос возможностей предотвращения конфликтов.
In the article genesis and evolution of the phenomenon of tolerance, transformations of understanding of the proper phenomenon, is considered in a political idea of Western Europe. Reflected change in interpretation of tolerance: from establishment of partial requirement in tolerance in the period of antiquity, and later in the religious sphere of dark Ages, adjusting of dialog between cultures to associations to claim of the proper category in labours of scientists of New time, Revival and Inlightening. Appearance of the phenomenon of tolerance and claim of this category in a policy and legal practices is interpreted as one of answers for the question of possibilities of prevention of conflicts.
