Стаття присвячена дослідженню культурно-дозвіллєвого контексту діяльності скансенів в Україні в умовах російсько-української війни, виявити аспекти трансформації культурно-дозвіллєвих практик та специфіку їх роботи в подальшому через призму кризових явищ у державі. Методологія дослідження передбачає загальнонаукові принципи систематизації та узагальнення, які сприяли аналізу та допомогли визначити й науково обґрунтувати проблеми культурно-дозвіллєвої діяльності скансенів в Україні в сучасних умовах, зокрема під час воєнного стану. За допомогою діалектичного методу досліджувалася культурно-дозвіллєва діяльність скансенів України останніх років як поступальний та нерівномірний процес, на який впливали соціально-політичні, воєнні, загально-суспільні чинники. Системний історіографічний аналіз зумовив розгляд скансену як історичного явища, яке виникло і функціонує у системі соціуму. Мета й завдання статті зумовили також застосування аксіологічного підходу, що дало можливість визначити роль скансенів у реалізації культурно-дозвіллєвої діяльності в нинішніх реаліях. Використання аналітичного методу сприяло виявленню концептуальних засад подальших наукових перспектив аналізу культурно-дозвіллєвої діяльності скансенів у сучасних культурологічних і суспільно-політичних реаліях в Україні. Наукова новизна полягає у встановленні об’єктивності оцінки культурно-дозвіллєвої діяльності скансенів в Україні в мовах російсько-української війни, окресленні перспектив досліджуваної проблематики. Культурно-дозвіллєва сфера, яка за своєю природою є дуже стабільною, змушена шукати шляхи, щоб бути ближчою до своєї аудиторії, споживачів культурних ресурсів та послуг, пропорційно до вимог часу і можливостей. Пандемія змусила шукати нові форми взаємозв’язку скансенів із громадськістю (інноваційні рішення), які виявилися доволі успішними в карантинних обмеженнях для культурної самоізоляції, а російське повномасштабне воєнне вторгнення в Україну несе небезпеку для життя людей і цілісності культурних об’єктів, тому визначити перспективи культурно-дозвіллєвої діяльності музеїв в таких умовах складно, адже неможливо спрогнозувати наскільки тривалою в часі буде ця загрозлива реальність для українського народу та його культурно-історичної спадщини.
The article is dedicated to investigate the cultural and leisure context of the activity of open-air museums in Ukraine in the conditions of the Russian-Ukrainian war, to reveal aspects of the transformation of cultural and leisure practices and the specificity of their work in the future through the prism of crisis phenomena in the state. The research methodology provides general scientific principles of systematization and generalization, which contributed to the analysis and helped to identify and scientifically substantiate the problems of cultural and leisure activity of open-air museums in Ukraine in modern conditions, in particular during martial law. With the help of the dialectical method, the cultural and leisure activities of the open-air museums of Ukraine in recent years were studied as a progressive and uneven process, which was influenced by socio-political, military, and general societal factors. The systematic historiographical analysis determined the consideration of the open-air museum as a historical phenomenon that arose and functions in the system of society. The purpose and tasks of the article also determined the application of an axiological approach, which made it possible to determine the role of open-air museums in the implementation of cultural and leisure activities in current realities. The use of the analytical method contributed to the identification of the conceptual foundations of further scientific perspectives for the analysis of the cultural and leisure activity of open-air museums in modern cultural and socio-political realities in Ukraine. The scientific novelty consists in establishing the objectivity of the evaluation of the cultural and leisure activity of open-air museums in Ukraine in the languages of the Russian-Ukrainian war, and outlining the perspectives of the researched issues. The cultural and leisure sphere, which by its very nature is very stable, is forced to look for ways to be closer to its audience, consumers of cultural resources and services, in proportion to the demands of time and opportunities. The pandemic forced to look for new forms of interaction of open-air museums with the public (innovative solutions), which proved to be quite successful in quarantine restrictions for cultural self-isolation, and the Russian full-scale military invasion of Ukraine poses a danger to people’s lives and the integrity of cultural objects, so defining the prospects culturally - leisure activity of museums in such conditions is difficult, because it is impossible to predict how long this threatening reality will be for the Ukrainian people and its cultural and historical heritage.
