Україна із суттєвим запізненням долучається до студій із вивчення пам’яті, практикуючи нині західну парадигму та методологію. Відповідно, конче необхідно працювати над науковою та методологічною репрезентацією українського «культурного часопростору» пам’яті. Українське суспільство врешті-решт прийшло до розуміння необхідності переоцінки на всіх рівнях власного культурного спадку, який допомагає усталити та зберегти національну та колективну ідентичність. У часи «меморіальної епохи» задля збереження автентичності слід презентувати, промотувати українські «локуси пам’яті» у всьому їхньому багатогранному розмаїтті. Це дослідження присвячене актуальній проблемі вивчення ролі пам’яті об’єкта, пов’язаного з добою козацтва на Волині, а саме Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» с. Пляшева Рівненської області. Мета статті – розкрити логічний безперервний зв’язок між археологією історією і власне пам’яттю. Завдання – показати віхи формування та розвій згаданого археологічного/історичного об’єкта як локуса усталення та збереження української ідентичності; підкреслити та розкрити конфліктний потенціал, пов’язаний з використанням, нерідко політичною експлуатацією чи маніпуляціями «Козацьких могил», що мали місце протягом ХХ–ХХІ століть; проілюструвати елементи травматичності, пов’язані як із самим об’єктом, так і з історичними подіями та реаліями. Новизна дослідження криється у самому формулюванні теми. Перспективними видаються подальші наукові пошуки в часи українського варіанту “memory boom” з метою конструювання власного наративу та для зміцнення бази національної ідентичності.
Ukraine is significantly late in joining memory studies, currently practicing the Western paradigm and methodology. Accordingly, it is absolutely necessary to work on the scientific and methodological representation of the Ukrainian cultural of memory. Ukrainian society eventually came to understand the need to reassess at all levels its own cultural heritage, which helps establish and preserve national and collective identity. During the “memorial era” in order to preserve authenticity, it is necessary to present and promote Ukrainian “place of memory” in all their multifaceted diversity. This study is devoted to the topical problem of studying the role of the Cossack-era monument in Volyn, namely the National Historical and Memorial Reserve “Field of the Battle of Berestek” river Plyasheva, Rivne region. The purpose of the article is to reveal the logical continuous connection between archaeology/history and memory itself. The task is to show the stages of the formation and development of the mentioned archaeological/historical object as a locus of establishment and preservation of Ukrainian identity; to emphasize and reveal the conflict potential, also political exploitation or manipulations of “Cossack graves” that took place during the 20th–21st centuries; to illustrate elements of trauma related to both the object itself and historical events and realities. The novelty of the research lies in the very formulation of the topic. Further scientific research in the times of the Ukrainian version of the “memory boom” in order to construct one’s own narrative and to strengthen the base of national identity seems promising.
