У статті здійснено ґрунтовний аналіз проблеми готовності майбутнього
педагога-вихователя до інноваційної діяльності з позиції багатовекторності її сприйняття
у наукових колах та вивчення різноманітних підходів науковців до дослідження сутності ключових понять, їх взаємозв’язку, зокрема «готовність», «інноваційна діяльність», «готовність
до інноваційної педагогічної діяльності» тощо.
Розглянуто зв’язок з педагогічною діяльністю педагога-вихователя, яка спрямовується на
дотримання норм і положень, що визначають державні вимоги до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку крізь призму державних документів, зокрема
Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. З’ясовано, що готовність педагога-вихователя до інноваційної
діяльності пов’язана з проблематикою особистісного розвитку, професійної спрямованості
та самовизначення, а суперечності між внутрішніми відчуттями професійної успішності та
незадоволеністю молодим фахівцем результатами власної діяльності запускають механізми
особистісно-професійного самовдосконалення, що з часом призводять до успіху. Зосереджено
увагу на інтегративному, цілісному характері інноваційної діяльності, взаємодоповнюючих
й перспективних методологічних підходах: системно-синергетичному, особистісно-діяльнісному, культурологічному, проблемно-інтегративному, а також духовно-моральному, реалізація яких впливає на професійну компетентність майбутніх фахівців. Констатовано, що
шлях від професійного успіху до професійного досвіду майбутнього педагога-вихователя має
супроводжуватись психолого-педагогічною підтримкою, яка для набуття професійної зрілості може відбуватися у різний спосіб, як-то академічна мобільність, стажування, післядипломна освіта, вітчизняна і зарубіжна проектна діяльність тощо.
Доведено, що здобуття професійного успіху, становлення професійної зрілості педагога-вихователя неможливе без його готовності до інноваційної діяльності, оскільки в сучасних
умовах саме інноваційна діяльність є найважливішою сферою діяльності педагога, без якого
неможливо досягти професійного досвіду.
The article provides a thorough analysis of the problem of readiness of a future teachereducator for innovative activity from the standpoint of its multidirectional perception in scientific
circles and the study of various approaches of scientists to the study of the essence of key concepts,
their interconnection, in particular «readiness», «innovative activity», «readiness for innovative
pedagogical activity», etc.
The author considers the connection with the pedagogical activity of a teacher-educator, which is
aimed at complying with the norms and provisions that define the state requirements for the level of
development, education and upbringing of a preschool child through the prism of state documents, in
particular the Laws of Ukraine «On Education», «On Higher Education», «On Preschool Education»,
the Basic Component of Preschool Education in Ukraine. It is clarified that the readiness of a teachereducator for innovative activity is related to the issues of personal development, professional orientation
and self-determination, and the contradictions between the internal feelings of professional success and
the dissatisfaction of a young specialist with the results of his/her own activity trigger the mechanisms
of personal and professional self-improvement, which eventually lead to success. The attention is
focused on the integrative, holistic nature of innovative activity, complementary and promising
methodological approaches: system-synergetic, personal-activity, cultural, problem-integrative, as
well as spiritual and moral, the implementation of which affects the professional competence of future
specialists. It is stated that the path from professional success to the professional experience of a
future teacher-educator should be accompanied by psychological and pedagogical support, which can
be provided in different ways to achieve professional maturity, such as academic mobility, internships,
postgraduate education, domestic and foreign project activities, etc.
It is proved that the achievement of professional success, the formation of professional maturity
of a teacher-educator is impossible without his/her readiness for innovative activity, since in modern
conditions it is innovative activity that is the most important area of activity of a teacher, without
which it is impossible to achieve professional experience
