Мета статті полягаєу визначенні ролі релігійного фактора в житті єврейської родини в період доленосних змін ХХ ст. – Голокосту, радянських соціально-політичних трансформацій. У статті вперше розглядається питання ролі релігійного фактора в житті єврейської родини Тітієвських на Одещині в 1930–1980-х рр. Мікроісторичний підхід дослідження дозволяє поставити під сумнів поверхове судження про євреїв у радянську добу, як таких, що втратили свою ідентичність, позбулися релігійних традицій. Простежено, що в історії родини віддзеркалилася історія євреїв 1930–1980-х рр. та на всіх етапах життя родини релігійний фактор мав місце. Розглянуто процеси адаптації родини до нового ладу в 1930-х рр. Х. Тітієвський зазнавав переслідувань через свого батька-рабина Н. Тітієвського. Ні дискримінація, ні закриття синагог, ні смерть отця-рабина не змінили релігійних переконань Х. Тітієвського. Показовим є те, що він, знайшовши місце в радянському суспільстві та працюючи бухгалтером підприємства, таємно молився в 1930-х рр. та залишався вірним своїм переконанням до смерті. Дружина та діти Х. Тітієвського зазнали випробувань Голокостом. Саме приналежність до родини відомого рабина Н. Тітієвського врятувала матір з дівчатами від неминучої смерті під час Голокосту. Наступне покоління родини стали представника-ми руху за єврейське національне та релігійне відродження в 1970–1980-х рр. та включилися в еміграційні процеси. Бажання дотримуватися давніх єврейських національних та релігійних традицій було причиною переїзду молодої сім’ї до США у 1980-х рр. Історія родини підтверджує неоднозначні відносини між євреями та сусідами – представниками інших народів під час Голокосту.
The purposeof the article is to determine the role of the religious factor in the life of a Jewish family during the fateful changes of the 20th century – Holocaust, Soviet sociopolitical transformations. The article examines the problem of the role of the religious factor in the life of the Jewish Titievsky family in Odesa in the 1930s–1980s. The micro-historical approach of the study allows us to question the superficial judgment about Jews in the Soviet era, as those who lost their identity and got rid of religious traditions. It was observed that the history of the family reflected the history of the Jews of the 1930s–1980s, and the religious factor played a role at all stages of the family's life. The processes of the family's adaptation to the new system in the 1930s were considered. C. Titievsky was persecuted because of his father, rabbi N. Titievsky. Neither discrimination nor the closing of synagogues, nor the death of the rabbi father changed the religious beliefs of C. Titievsky. It is significant that he, having found a place in Soviet society and worked as an accountant of the enterprise, secretly prayed in the 1930s and remained faithful to his convictions until death. The wife and children of C. Titievsky were subjected to the trials of the Holocaust. It belonged to the family of the famous rabbi N. Titievsky that saved the mother and the girls from inevitable death during the Holocaust. The next generation of the family became representatives of the movement for Jewish national and religious revival in the 1970s and 1980s and became involved in emigration processes. The desire to adhere to ancient Jewish national and religious traditions was the reason for the young family’s move to the USA in the 1980s. The family’s history confirms the ambiguous relations between Jews and their neighbors – representatives of other nations during the Holocaust.
