Оволодіння навичками плавання є розділом програми з фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах та є важливим засобом у запобіганні нещасним випадкам на воді, а також підвищення рухової активності молодших школярів, поліпшення їх фізичного та психічного розвитку, адаптивних можливостей організму. Мета: визначення методичних особливостей навчання плавання дітей 7-9 років. Методологія роботи: в роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури, нормативно-правових документів й інформаційних ресурсів мережі Інтернет з проблеми навчання плавання дітей 7-9 років. Наукова новизна: вперше систематизовано дані щодо існуючих традиційних підходів навчання плавання дітей 7-9 років; виокремлено загальні дидактико-організаційні засади побудови занять під час початкового навчання плавання. Встановлено, що свідоме та активне ставлення дітей до вправ та ігор у воді має добре значення для досягнення позитивних результатів при навчанні плавання, адже розуміння сенсу завдань стимулює зацікавлене та активне їх виконання, сприяє поступовому засвоєнню та усвідомленню вправ. Базою для освоєння навичок плавання дітьми 7-9 років є формування стійких нервово-координаційних зв’язків, що виникають у результаті повторюваних вправ на ковзання в горизонтальному обтічному положенні тіла з подальшою координацією технічних елементів та дихання. Висновки: Незважаючи на наявність публікацій з методик навчання плавання, практично не розкриваються питання щодо регламентації фізичного навантаження під час застосування ігрового методу в басейні, що ускладнює його застосування на заняттях. Поряд з існуючими традиційними підходами навчання плавання, не вирішеними залишаються питання розробки програми опанування навичками плавання з використанням засобів ігрового аквафітнесу, що потребує подальшого дослідження.
Mastering swimming skills is a part of the physical education program in secondary schools and important tool in preventing accidents on the water, as well as increasing physical activity of younger students, improving their physical and mental development, adaptive capabilities. Purpose: to determine the methodological features of teaching swimming to children 7-9 years. Methodology: the method of theoretical level of research was used: analysis, comparison, induction, deduction, systematization and generalization of scientific and methodological literature, legal documents and information resources of the Internet on the problem of teaching swimming to children 7-9 years. Scientific novelty: for the first time the data on the existing traditional approaches to teaching swimming to children aged 7-9 are systematized; the general didactic and organizational bases of construction of employment during initial training of swimming are allocated. It is established that the conscious and active attitude of children to exercises and games in the water is good for achieving positive results in learning to swim, because understanding the meaning of tasks stimulates interested and active performance, promotes gradual assimilation and awareness of exercises. The basis for the development of swimming skills by children 7-9 years old is the formation of stable neuro-coordination connections that arise as a result of repetitive sliding exercises in a horizontal streamlined position of the body with subsequent coordination of technical elements and breathing. Conclusions: Despite the availability of publications on methods of teaching swimming, there are virtually no issues regarding the regulation of physical activity during the use of the game method in the pool, which complicates its use in the classroom. Along with the existing traditional approaches to swimming training, the issues of developing a program for mastering swimming skills with the use of game aqua fitness remain unresolved, which requires further research.