Зміна тренувальних циклів є буденністю в спорті. Перехід з міжсезоння в передзмагальний період супроводжується зміною тренувальних програм. Спортсменам тяжко перелаштуватись з силової роботи, яка притаманна міжсезонню, до функціональної, яка проводиться в передзмагальний період. Підведення спортсмена до стану готовності є надзвичайно важливим фактором у спорті вищих досягнень. Метою нашого дослідження стало теоретичне обґрунтування та перевірка психофізіологічного стану спортсменів єдиноборців у міжсезонні. Матеріал та методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння науково-методичної літератури, психофункціональні методи (методика Г. Айзенка, методика САН), методи математичної статистики. Для виявлення психофізіологічного стану єдиноборців нами проведено педагогічний експеримент у якому прийняли участь 15 спортсменів експериментальної групи та 16 спортсменів контрольної групи. Експериментальна група займалась впродовж одного місяця в період міжсезоння силовою роботою та спортивними іграми, безпосередньо баскетболом. Контрольна група займалася також впродовж місяця за традиційною системою і використовувала тільки силові тренування. Результати. Діагностика психічних станів за методикою САН показала, що в спортсменів експериментальної групи показники тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності є нижчими на 20% в порівнянні з контрольною. Результати дослідження психоемоційного стану за методикою Г. Айзенка показали, що психоемоційний стан спортсменів, які займались оздоровчо-рекреаційною руховою активністю значно покращився, безпосередньо показники самопочуття, активності та настрою у середньому збільшились на 25% в порівнянні з тими, хто тренувався за традиційною програмою. Висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що систематичне використання даної методики в тренувальній програмі збільшує загальну мотивацію спортсмена, зменшує емоційне виснаження та виключає можливість перевтоми, покращує загальний психоемоційний стан атлета. Спортивні ігри постійно тримають в тонусі та слугують чудовим засобом підготовки до змагань та допомагають підготувати спортсмена не тільки психологічно, а й функціонально.
Изменение тренировочных циклов является обыденностью в спорте. Переход с межсезонье в предсоревновательный период сопровождается изменением тренировочных программ. Спортсменам тяжело перестроиться с силовой работы, которая присуща межсезонье, с функциональной, которая проводится в предсоревновательный период. Подведение спортсмена в состояние готовности является чрезвычайно важным фактором в спорте высших достижений. Целью нашего исследования стало теоретическое обоснование и проверка психофизиологического состояния спортсменов единоборцев в межсезонье. Материал и методы исследования: анализ, синтез, сравнение научно-методической литературы, психофункциональные методы (методика Г. Айзенка, методика САН), методы математической статистики. Для выявления психофизиологического состояния борцов нами проведен педагогический эксперимент в котором приняли участие 15 спортсменов экспериментальной группы и 16 спортсменов контрольной группы. Экспериментальная группа занималась в течение одного месяца в период межсезонья силовой работой и спортивными играми, непосредственно баскетболом. Контрольная группа занималась также в течение месяца по традиционной системе и использовала только силовые тренировки. Результаты. Диагностика психических состояний по методике САН показала, что у спортсменов экспериментальной группы показатели тревожности, фрустрации, агрессивности и ригидности является ниже на 20% по сравнению с контрольной. Результаты исследования психоэмоционального состояния по методике Г. Айзенка показали, что психоэмоциональное состояние спортсменов, которые занимались оздоровительно-рекреационной двигательной активности значительно улучшилось, непосредственно показатели самочувствия, активности и настроения в среднем увеличились на 25% по сравнению с теми, кто тренировался по традиционной программе. Выводы. Таким образом, можно сделать вывод, что систематическое использование данной методики в тренировочной программе увеличивает общую мотивацию спортсмена, уменьшает эмоциональное истощение и исключает возможность переутомления, улучшает общее психоэмоциональное состояние атлета. Спортивные игры постоянно держат в тонусе и служат прекрасным средством подготовки к соревнованиям и помогают подготовить спортсмена не только психологически, но и функционально.
Training cycles' changing is ordinary in sports. The transition from the off-season to the pre-competition period is accompanied by a change in training programs. It is hard for athletes to adapt from strength work, which is typical for the off-season, to functional work, which is carried out in the pre-competition period. Bringing an athlete to a state of preparedness is an extremely important factor in sports of the highest achievements. The goal of our research was to theoretically substantiate and verify the psychophysiological state of combat athletes in the off-season. Material and methods of research: analysis, synthesis, comparison of scientific and methodical literature, psychofunctional methods (H. Eysenck's method, method of assessment of health, activity and mood (HAM assessment)), methods of mathematical statistics. To identify the psychophysiological state of combat athletes, we conducted a pedagogical experiment in which 15 athletes of the experimental group and 16 athletes of the control group took part. The experimental group was engaged for one month in the off-season strength work and sports games, specifically basketball. The control group also was training for a month according to the traditional system and used only strength training. Research findings. Diagnosis of mental states by the method of HAM assessment showed that the athletes of the experimental group indicators of anxiety, frustration, aggression and rigidity are lower by 20% compared to the control group. The findings of the study of psycho-emotional state according to the method of H. Eysenck showed that the psycho-emotional state of athletes engaged in wellness and recreational motor activity has improved significantly, directly the indicators of well-being, activity and mood increased by an average of 25% compared to those who trained according to the traditional program. Conclusions. Thus, we can make a conclusion that the systematic use of this method in the training program increases the overall motivation of an athlete, reduces emotional exhaustion and eliminates the possibility of fatigue, improves the overall psycho-emotional state of an athlete. Sports games constantly keep in shape and serve as an excellent means of preparation for competitions and help to prepare an athlete not only psychologically, but also functionally.