Концептуалізація ідеї любові в античній філософській культурі

Abstract

Комплексно та системно розглянуто процес трансформації уявлень про природу, сенс і значення любові й «навкололюбовних» феноменів в античній філософській культурі. Висвітлено основні концепції розуміння любові, наявні у працях давньогрецьких і давньоримських мислителів. Розкрито вплив ідей, констеляцій, сентенцій античних любомудрів на еволюцію уявлень про любов у процесі розвитку філософсько-антропологічної думки. Насамперед проаналізовано та обґрунтовано залучення до розгляду не лише класичних праць Платона («Бенкет», «Федр», «Лісід») та Арістотеля (етичний корпус) із цієї проблематики. Відповідно, доведено необхідність застосування та аналізу праць і фрагментів ранніх давньогрецьких філософів, сократичних шкіл, софістів, «неамурологічних» трактатів Платона, різних частин філософського доробку Арістотеля, а також напрацювань мислителів елліністичних шкіл. Виокремлено шість груп наукових розвідок, які стали теоретичною основою дисертації: зарубіжні та вітчизняні методологічні студії з філософської антропології; фундаментальні загальні дослідження з античної філософської традиції; наукові доробки, у яких розглянуто проблематику любові, дружби, пристрасті в античній культурі; наукові напрацювання, присвячені тим чи тим античним філософам і проблематиці любові, зокрема ранній грецькій традиції, Платонові, Арістотелю й елліністичним школам; філософські дослідження, що стосуються осмислення дружби та любові і «навкололюбовних» феноменів; словники та наукові праці, пов’язані з осмисленням давньогрецьких концептів любові.

The process of transformation of ideas about the nature and meaning and significance of love in ancient philosophical culture is comprehensively and systematically considered. The basic concepts of understanding love, which are present in the works of ancient Greek and Roman thinkers. The succession of ideas, constellations, maxims of ancient wise men on the development of ideas about love in the development of philosophical and anthropological thought is revealed. First of all, the involvement in the explication of love in this period of philosophical discourse of various sources in addition to the classic works of Plato (“Symposium”, “Phaedrus”, “Lysis”) and Aristotle (ethical corpus) on this issue was analyzed and substantiated. Accordingly, the necessity of application and analysis of works and fragments of early Greek philosophers, Socratic schools, sophists, “nonamurological” treatises of Plato, various parts of Aristotle’s philosophical work, as well as the work of thinkers of Hellenistic schools.