У дисертації вперше комплексно досліджено історичні романи В. Шкляра, які ще не були об’єктом спеціального наукового вивчення. У роботі з’ясовано особливості творчого моделювання історичного минулого, визначено домінанти художнього історизму романів крізь призму традицій та новаторства. Системно проаналізовано поетику історичних романів В. Шкляра, розкрито їхню проблематику, ідейно-тематичну, жанрову, стильову й образну специфіку. Визначено риси авторського варіанту історичного роману й акцентовано на самобутності форми, змісту та
часопросторової моделі творів. Історичну романістику В. Шкляра осмислено з урахуванням методів сучасного літературознавства, у діахронно-синхронному контексті української літератури. У роботі аргументовано, що “Чорний Ворон” і “Маруся” є знаковими явищами сучасного літературного процесу й прочитуються у контексті відновлення історичної правди. Репрезентована в дисертації наукова стратегія сприяла увиразненню самобутності ідіостилю В. Шкляра, уточненню й доповненню наукових концепцій і дослідницьких візій творчості епіка.
The dissertation in first examines historical novels by Vasyl Shkliar, which not be as the object for separate scientist studies. In the dissertation elucidates the peculiarities of creatives modeled of historian, examines the dominants of novel’s artistic history from prism of traditions and innovation. The thesis analyzes the poetics of historical novels by Vasyl Shkliar, theirs problematic, ideas-thematic, genres, styles and images specifics. The dissertation defines the features of authors variants of historical novels and accented on the originals of forms, contents, chronotope’s models of texts.
