Філософські засади безперервної освіти на початку ХХІ століття

Abstract

Здійснено філософський аналіз суперечностей безперервної освіти під впливом глобалізації та інформаційної революції на початку ХХІ століття. Досліджено феномен безперервної освіти як предмет філософії освіти, що уможливило здійснення філософської експлікації поняття «безперервної освіти» шляхом розгляду його в єдності соціокультурного, онтологічного, аксіологічного, антропологічного вимірів. Показано, що саме поняття «безперервна освіта» є найбільш адекватним за змістом і формою сучасним освітнім процесам, що розгортаються в освітній сфері під впливом тенденцій ХХІ століття – глобалізації/антиглобалізму та інформаційної революції. Концептуалізовано поняття «безперервна освіта», під яким розуміється процес переробки, перетворення і реалізації знання індивідом в якості основної характеристики його соціально активного життя. Показано, що бізнес, промислові підприємства, великі торгові фірми тощо стають активними провідниками ідеї формальної та змістовної диверсифікації освіти впродовж життя. Доведено, що бізнес має стати ключовим суб’єктом вибудовування сучасної української системи безперервної освіти, беручи на себе відповідальність як за поліпшення якісних характеристик людського капіталу, так і за соціальний добробут громад, де цей бізнес реалізується. Обґрунтовано необхідність орієнтації освіти на ринок праці. Підкреслено, що лише економічно- ринкові тенденції, притаманні сучасній інформаційній цивілізації, з їх динамічністю та інноваційною швидкоплинністю, являють собою своєрідний камертон визначення потреби людини у додатковій освіті. Нормативно-правове забезпечення та прогноз розвитку безперервної освіти проаналізовані в контексті основних напрямів розвитку правового поля. Показано нагальну необхідність чіткого законодавчо-нормативного визначення безперервної освіти як соціально-освітнього, соціально-економічного, інноваційно-виробничого феномену, щодо якого мають бути встановлені прозорі принципи взаємодії всіх суб’єктів національного освітнього, економічного і виробничого просторів. Доведено необхідність державно-громадського розвитку структур безперервної освіти інноваційного характеру на основі принципу подальшого перспективного оновлення даної галузі з орієнтацією на найкращі приклади організації освіти впродовж життя, які існують в різних освітніх системах європейських країн. Підкреслено надзвичайну актуальність проблеми прогнозування розвитку безперервної освіти: лише шляхом активного розвитку інноваційних форм безперервної освіти вможливлюється справжнє реформування української системи освіти загалом. Проаналізовано досвід розвинених країн, який показує, що лише в системі безперервної освіти можна ефективно реагувати на швидкоплинні соціально-економічні і громадсько-політичні тенденції сучасного інформаційного світу. Окреслено основні контури безперервної освіти майбутнього: диверсифікація організаційно-управлінських та змістовно-структурних форм надання освітніх послуг громадянам на різних вікових етапах їх життя, свобода особистісного вибору навчальної траєкторії кожного споживача освітніх послуг, орієнтація на рівний доступ до якісного навчання різних верств і категорій населення, збереження в безперервній технологічній (за формою) освіті змісту глибинного гуманізму, людиноцентричності, творчості. Доведено, що саме поєднання інноваційно-технологічної і морально-духовної складових майбутньої безперервної освіти становить головний контур її перспективного образу.

Осуществлен философский анализ противоречий непрерывного образования под влиянием глобализации и информационной революции в начале ХХ века. Исследован феномен непрерывного образования как предмет философии образования, что позволило осуществить философскую экспликацию понятия «непрерывного образования» путем рассмотрения его в единстве социокультурного, онтологического, аксиологического и антропологического измерений. Показано, что само понятие «непрерывное образование» является наиболее адекватным по содержанию и форме современным образовательным процессам, которые разворачиваются в образовательной сфере под влиянием тенденций XXI века – глобализации / антиглобализма и информационной революции. Концептуализировано понятие «непрерывное образование», под которым понимается процесс переработки, преобразования и реализации знания индивидом в качестве основной характеристики его социально активной жизни. Показано, что бизнес, промышленные предприятия, крупные торговые фирмы и т.п. становятся активными проводниками идеи формальной и содержательной диверсификации образования на протяжении жизни. Доказано, что бизнес должен стать ключевым субъектом выстраивания современной украинской системы непрерывного образования, принимая на себя ответственность, как за улучшение качественных характеристик человеческого капитала, так и за социальное благосостояние общин, где этот бизнес реализуется. Обоснована необходимость ориентации образования на рынок труда. Подчеркнуто, что только экономически рыночные тенденции, присущие современной информационной цивилизации, с их динамичностью и инновационной быстротечностью, представляют собой своеобразный камертон определения потребности человека в дополнительном образовании. Нормативно-правовое обеспечение и прогноз развития непрерывного образования проанализированы в контексте основных направлений развития правового поля. Показана необходимость четкого законодательно- нормативного определения непрерывного образования как социально- образовательного, социально-экономического, инновационно- производственного феномена, по которому должны быть установлены прозрачные принципы взаимодействия всех субъектов национального образовательного, экономического и производственного пространства. Доказана необходимость государственно-общественного развития структур непрерывного образования инновационного характера на основе принципа дальнейшего перспективного обновления данной отрасли с ориентацией на лучшие примеры организации образования на протяжении жизни, которые существуют в различных образовательных системах европейских стран. Подчеркнуто чрезвычайную актуальность проблемы прогнозирования развития непрерывного образования: только путем активного развития инновационных форм непрерывного образования возможно настоящее реформирование украинской системы образования в целом. Проанализирован опыт развитых стран, который показывает, что только в системе непрерывного образования можно эффективно реагировать на сиюминутные социально – экономические и общественно-политические тенденции современного информационного мира. Определены основные контуры непрерывного образования будущего: диверсификация организационно-управленческих и содержательно- структурных форм предоставления образовательных услуг гражданам на разных возрастных этапах их жизни, свобода личностного выбора учебной траектории каждого потребителя образовательных услуг, ориентация на равный доступ к качественному обучению различных слоев и категорий населения, сохранение в непрерывной технологической (по форме) образовании содержания глубинного гуманизма, людиноцентричности, творчества. Доказано, что именно сочетание инновационно-технологической и морально- духовной составляющих будущего непрерывного образования составляет главный контур его перспективного образа.

Philosophical analysis of contradictions of continuing education under the influence of globalization and the information revolution in the early twentieth century is carried out. The phenomenon of continuing education as a subject of educational philosophy is examined, which allowed a philosophical explication of the concept of «continuing education» by considering it in the unity of social, cultural, ontological, axiological and anthropological measurements. It is shown that the concept of «continuing education» is the most appropriate in its form and content for the modern educational processes that unfold in education under the influence of the XXI century’s trends – globalization / anti-globalization and the information revolution. The notion of «continuing education» is conceptualised, which refers to the process of refining, conversion, and implementation of knowledge by an individual as the main characteristics of its social and active life. It is shown that business, industry, large trading firms become active agents of formal ideas and meaningful diversification of lifelong learning. It has been proved that business must become a key player in building a modern Ukrainian system of continuous education, taking responsibility, both to improve the quality characteristics of human capital and for social welfare of the communities where the business is realized. The necessity of orientation of education to the labor market is actualized. It has been emphasized that only economic market trends inherent into modern information civilization, with their dynamic and innovative transience, are a kind of tuning fork to determine the need for additional education. Regulatory support and a developmental forecast of continuing education are analyzed in the context of the main directions of development of the legal framework. The thesis shows the need for a clear legal and regulatory definition of continuing education as a socio- educational, socio-economic, innovation and industrial phenomenon, in which transparent principles for interaction of all subjects of the national educational, economic, and industrial space must be set. The necessity of state and public development of institutes of innovative nature for continuing education is stated which must be based on further perspective updating of the industry with a focus on the best examples of organization of lifelong learning in the different educational systems of Europe. The extreme urgency of the problem of forecasting the development of continuing education is emphasized: the real reforms of the Ukrainian education system as a whole may be provided only by active development of innovative forms of continuing education. The experience of developed countries shows that we can effectively respond to the immediate socio-economic and socio-political trends of the modern information world only by support of continuing education. The basic outline of the future of continuing education is provided and includes diversification of organizational, management and content-structural forms of educational services for citizens of different ages, freedom of personal choice of educational trajectory of each consumer of educational services, focus on equal access to quality education for different layers of population, preservation in education content of deep humanism and creativity. It is proved that the combination of innovation and technology, moral and spiritual components of continuing education is the main outline of its future image.