Стаття присвячена розгляду питання екологічної культури та визначенню практичних шляхів її формування в іно-
земних студентів. Як одне із пріоритетних завдань сучасної вищої освіти позиціонується формування екологічної
культури, екологічних переконань, екологічного стилю мислення в сучасного студентства, опанування ним основ раці-
онального природокористування. Аналізуються позиції вчених щодо визначення поняття “екологічна культура”, його
змісту і структури. Автори пропонують розглядати екологічну культуру як узагальнену характеристику особистіс-
них якостей, що відображають процес і результат розвитку екологічної свідомості особистості, єдність екологічних
знань, уявлень про природу, емоційно-чуттєвого та ціннісного ставлення до неї, відповідних умінь, потреб взаємо-
дії з нею, заснованих на гармонізації взаємозв’язків у системі “природа – людина”. Формування екологічної культури
в іноземних студентів позиціонується ними як процес становлення екологічно грамотної особистості в результа-
ті цілеспрямованої підготовки та її особистої активності. Авторами визначаються основні принципи формування
екологічної культури в іноземних студентів. Як приклад їх реалізації наводиться багаторічний педагогічний досвід
із формування в іноземних студентів екологічної культури в Харківському національному автомобільно-дорожньому
університеті, розкриваються завдання та педагогічні умови здійснення цього процесу. Особлива увага приділяється
методам роботи викладачів кафедри мовної підготовки, спрямованим на формування екологічної культури у процесі
викладання української мови як іноземної, а саме інтерактивним методам, що ґрунтуються на психолого-педагогічних
методиках ідентифікації, емпатії та рефлексії. Автори доходять висновку, що для ефективного формування еколо-
гічної культури в навчальному процесі необхідно цілеспрямовано створювати ситуації, що вимагають включення осо-
бистісних структур студентів у вирішення завдань, оскільки це сприятиме формуванню соціально ціннісних мотивів
у ставленні до природи, розвитку необхідних умінь та навичок взаємодії із природним довкіллям, піднесенню рівня
екологічної культури загалом.
The article is devoted to the issue of ecological culture and the definition of practical ways of its formation among foreign
students. One of the priority tasks of modern higher education is the formation of ecological culture, ecological beliefs, ecological
style of thinking among modern students, mastering the basics of rational nature management. The positions of scientists
on the definition of “ecological culture”, its content and structure are analyzed. The authors propose to consider ecological
culture as a generalized characteristic of personal qualities that reflect the process and result of development of ecological consciousness
of the individual, the unity of ecological knowledge, ideas about nature, emotional and sensory attitude to it, relevant
skills, needs based on harmonization in the system “nature – man”. The formation of ecological culture among foreign students
is positioned by them as a process of becoming an environmentally literate individual as a result of purposeful training and personal
activity. The authors define the basic principles of formation of ecological culture among foreign students. As an example
of their implementation, many years of pedagogical experience in the formation of foreign students of environmental culture
at the Kharkiv National Automobile and Highway University, reveals the tasks and pedagogical conditions of this process. Particular
attention is paid to the methods of teachers of the Department of Language Training, aimed at forming environmental culture in the teaching of Ukrainian as a foreign language, namely interactive methods based on psychological and pedagogical
methods of identification, empathy and reflection. The authors conclude that for the effective formation of ecological culture in
the educational process it is necessary to purposefully create situations that require the inclusion of personal structures of students
in solving problems, as it will contribute to the formation of social values in relation to nature, development of necessary
skills and interactions with the natural environment, raising the level of environmental culture in general.
