Цифровий репозитарій
Українського державного університету
імені Михайла Драгоманова

Формування у молодших школярів мотивів учіння (на матеріалі природознавства)

ISSN: 2310-8290

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Паламар, Олена Михайлівна
dc.date.accessioned 2022-02-22T09:09:27Z
dc.date.available 2022-02-22T09:09:27Z
dc.date.issued 2005
dc.identifier.citation Паламар, Олена Михайлівна. Формування у молодших школярів мотивів учіння (на матеріалі природознавства) : автореферат дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія / Паламар Олена Михайлівна ; [наук. керівник Зубалій Ніна Петрівна] ; Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2005. - 20 с. ua
dc.identifier.uri http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36501
dc.description.abstract Дисертація присвячена проблемі формування мотивів учіння у молодших школярів на матеріалі природознавства. У дослідженні проаналізовано історичний розвиток поглядів на дану проблему і узагальнено існуючі концепції та підходи до вивчення сутності, ролі, структури й вікових особливостей формування мотивів учіння дітей даного віку. Виявлено, що специфіку мотивів учіння (на матеріалі природознавства) відображають пізнавальні мотиви, які безпосередньо пов’язані із змістом даного навчального предмета, а також з процесуальними аспектами учіння. Виділені і якісно проаналізовані рівні розвитку мотивів учіння молодших школярів при вивченні природознавства. Визначені передумови формування пізнавальних мотивів у дітей даного віку на матеріалі природознавства. Розроблено, обґрунтовано і реалізовано комплекс діагностичних методик та експериментальну програму формування пізнавальних мотивів учіння у молодших школярів на матеріалі природознавства. Доведено, що формування мотивів учіння у молодших школярів на матеріалі природознавства відбувається ефективніше у разі комплексної реалізації психолого-педагогічних впливів, що включають розвиток особистісного ставлення до природи, цілеспрямоване опанування дітьми системою відповідних навчальному матеріалу розумових операцій, реалізацію діяльнісно-проблемного підходу до засвоєння знань про природу. Наведено аналіз результатів впровадження експериментального навчання, що підтверджують його ефективність щодо формування мотивів учіння у дітей даного віку при вивченні природознавства. ua
dc.description.abstract Диссертационное исследование посвящено вопросам формирования у младших школьников мотивов учения (на материале природоведения). В работе описаны существующие подходы к изучению и формированию мотивов учения у детей данного возраста, представлен комплекс методик диагностики мотивов учения на материале природоведения, наиболее соответствующий возрастным особенностям исследуемой группы школьников. В исследовании раскрыты особенности содержания, структуры и динамики мотивов учения младших школьников на материале природоведения. Определено, что специфику мотивов изучения природоведения у младших школьников обуславливают познавательные мотивы, которые непосредственно связаны с содержанием данного учебного предмета, а также процессуальными аспектами учения. Выделены и качественно проанализированы уровни развития мотивов учения младших школьников при изучении природоведения. Определены предпосылки формирования познавательных мотивов у детей данного возраста на материале природоведения. Для обобщения характеристик мотивов изучения природоведения у младших школьников в диссертации представлена следующая система градации уровней развития мотивов учения. Начальный уровень (эмпирически-репродуктивная познавательная направленность) характеризуется ситуативностью и неустойчивостью мотивов учения. В мотивационной основе учения преобладают тенденции избежания неприятностей. Интерес привлекают несущественные, внешние признаки природных объектов, их функциональные и утилитарные особенности. Средний уровень (аналитико-реконструктивная познавательная направленность) отличается более широким спектром познавательных и социальных мотивов учения. Познавательные интересы направлены на определение причин природных явлений, установление закономерных связей. Мотивационный потенциал учения на данном уровне отличается стремлением к структурированию и перестройке существующих знаний, с последующим усовершенствованием процессуального аспекта учения. Для высокого уровня (теоретико-продуктивная познавательная направленность) характерно глубокое осознание важности природоведческих знаний. Учебная деятельность имеет все признаки деятельности достижения. Познавательные мотивы отличаются устойчивостью. Особенностью мотивов является тенденция перехода к познавательным интересам теоретического характера. Экспериментальная методика формирования познавательных мотивов учения у младших школьников на материале природоведения включала комплекс психолого-педагогических воздействий: 1) психолого-педагогический тренинг развития личностного отношения младших школьников к природе, цель которого заключалась в актуализации субъективной значимости природоведческих знаний, расширении спектра познавательных мотивов предметной направленности. Формирование субъективного отношения к природе осуществлялось с учетом комплекса механизмов его развития (перцептивного, когнитивного, практического), которые были включены в специфические для природоведения виды учебной деятельности (наблюдения, опыты, практические работы). Как средства реализации данных механизмов были использованы методы экологической идентификации, экологической эмпатии и экологической рефлексии; 2) овладение адекватными способами мыслительной деятельности (сравнение, классификация), которые наиболее соответствуют содержанию и процессу учения на материале природоведения, и способствуют формированию познавательных мотивов процессуальной направленности. Формирование операции сравнения происходило с использованием алгоритма сравнения на основе существенных признаков сходства и различия природных объектов. Обучение младших школьников осуществлению операции классификации происходило поэтапно в двух направлениях: 1) усвоение операции классификации на материале отдельных природных объектов; 2) обучение использованию классификации как средства осознания и усвоения связного текстового материала, содержащего систему природоведческих знаний; 3) деятельностно-проблемный подход в усвоении знаний о природе как целостной системе и при изучении природных закономерностей. Проблемное обучение младших школьников реализовывалось путём использования таких методов, как эвристическая беседа, практическая работа исследовательского характера, опыт творческого характера, проблемное изложение знаний. Реализация экспериментальной методики происходила путем внедрения в практику экспериментального обучения названых формирующих факторов. Приведенные в диссертации результаты формирующего эксперимента свидетельствуют об эффективности разработанной диссертантом экспериментальной методики формирования у младших школьников мотивов учения на материале природоведения. Зафиксированные прогрессивные изменения в структуре и уровнях развития мотивов учения у детей экспериментального класса, в отличие от контрольного, были следствием более эффективной модели экспериментального обучения природоведению, реализованной в ходе формирующего эксперимента. ua
dc.description.abstract The thesis project studies the problem of learning incentive formation among junior school students in the course of “Nature”. The existing development in the above-stated problem in the science of psychology are analyzed. The particulars of learning incentives in “Nature” course among the children of junior school period are specified. The levels of incentives development among the junior school students in Nature course are distinguished and analyzed. The prerequisites of cognitive incentives formation among the students of this age in Nature course are distinguished. In this dissertation it is worked out, motivated and realized the complex of diagnostic methods and experimental program of learning incentives formation among the junior school students in the course of “Nature”. The proposed and tested development in the project is a system of psychological and pedagogic interaction aimed at the activation of incentives, intellectual, and emotional spheres of personality in the process of studying “Nature” course. The efficiency of the described system in forming adequate learning incentives is proved experimentally. ua
dc.language.iso uk_UA ua
dc.publisher Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова ua
dc.subject потреба ua
dc.subject мотив учіння ua
dc.subject мотивація учіння ua
dc.subject пізнавальний інтерес ua
dc.subject пізнавальна активність ua
dc.subject рівень розвитку мотивів ua
dc.subject динаміка мотивів ua
dc.subject дієвість мотиву ua
dc.subject ставлення до природи ua
dc.subject потребность ua
dc.subject мотив учения ua
dc.subject мотивация учения ua
dc.subject познавательный интерес ua
dc.subject познавательная активность ua
dc.subject уровень развития мотива ua
dc.subject динамика мотивов ua
dc.subject действенность мотива ua
dc.subject отношение к природе ua
dc.subject need ua
dc.subject incentive of learning ua
dc.subject motivation of learning ua
dc.subject cognitive interest ua
dc.subject cognitive activity ua
dc.subject the level of incentive development ua
dc.subject incentives dynamic ua
dc.subject incentive efficacy ua
dc.subject attitude to nature ua
dc.title Формування у молодших школярів мотивів учіння (на матеріалі природознавства) ua
dc.title.alternative Формирование у младших школьников мотивов учения (на материале природоведения) ua
dc.title.alternative Formation of learning incentives among the junior school students (in “Nature” course) ua
dc.type Abstract ua


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу