Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Стець, Валентина Іванівна
dc.date.accessioned 2021-12-21T10:45:40Z
dc.date.available 2021-12-21T10:45:40Z
dc.date.issued 2008
dc.identifier.citation Стець, Валентина Іванівна. Елітарність як концепт філософії освіти : автореф. дис. ... канд. філос. наук : 09.00.10 - філософія освіти / Стець Валентина Іванівна ; [наук. керівник Скотна Надія Володимирівна] ; Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2008. - 19 с. ua
dc.identifier.uri http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36066
dc.description.abstract Дисертація присвячена аналізу філософського змісту концепту елітарності. Встановлено генезу понять “елітарність”, “еліта” як у науковій спадщині, так і в сучасній науці. Проаналізовано наукові підходи до вивчення теорій елітарної особистості. Розглядається національна еліта як феномен соціального буття та її особливості в сучасних умовах розвитку суспільства. У дисертації акцентується увага на ролі вищої школи в процесі формування національної еліти. Встановлено, що в сучасних умовах основним каналом рекрутування еліти є система вищої і передусім університетської освіти, а студентство слід розглядати як потенційну еліту. Наголошується на тому, що важливим питанням щодо організації освіти з метою формування еліти є диференціація навчання і насамперед, створення елітних навчальних закладів. У зв’язку з цим наголошується, що варто розрізняти елітарну і елітну освіту. Встановлено, що саме вища освіта може повною мірою сприяти самовизначенню елітарної особистості. Домінантами цього процесу є ціннісні орієнтації, життєві установки та панівні в молодіжному середовищі настрої. Показано, що існують відмінності у формуванні ціннісних орієнтацій (які в роботі розглядаються як детермінанти самовизначення потенційно елітарної особистості) студентської молоді Сходу і Заходу України. ua
dc.description.abstract Диссертация посвящена анализу философского содержания концепта элитарности. Установлен генезис понятий “элитарности”, “элиты” как в научном наследии, так и в современной науке. Проанализированы научные подходы к изучению теорий элитарной личности. Очевиден тот факт, что есть существенные расхождения в толковании понятия “элита”. Но, несомненно, существуют моменты, которые объединяют авторов это признание того, что для всякого общества характерны меньшинство и большинство, причем реальная значимость меньшинства, как правило, существенно превышает практическую значимость большинства. Установлено, что в теории элит получили развитие следующие научные школы: макиавелистская, ценностная, теория демократического элитаризма, концепция плюрализма элит, леволиберальные концепции. Среди украинских ученых, исследовавших проблему элит, особенного внимания заслуживают концепции Д. Донцова и В. Липинского. Представлено определение и особенности современной национальной элиты. Доказано, что в современных условиях элита Украины формируется и существует за счет факторов, которые в наименьшей мере поддаются разрушительному влиянию: территориальная очерчённость и часовой континиум. Анализируется проблема взаимоотношений элиты с обществом в целом, отношений внутри элиты, формировании элиты. Подчеркивается, что создание эффективной системы формирования элиты станет реальным только при условии развития цивилизованного общества. Важнейшим условием формирования элиты должны стать высокие стандарты образования, образованность как культурный капитал, в том числе и прежде всего накопленный благодаря высшему образованию вообще и университетскому в частности. Акцентируется внимание на вопросе организации образования с целью формирования элиты в контексте дифференциации образования и прежде всего создании элитных учреждений образования. В связи с этим речь идет о различиях между элитным и элитарным образованием. Подчеркивается, что особенного внимания требует вопрос элитаризации той социальной группы, перед которой стоит задача формирования национальной элиты педагогов. Установлено, что именно высшее университетское образование может в полной мере способствовать самоопределению элитарной личности. Основными детерминантами этого процесса есть ценностные ориентации, жизненные установки и преобладающие в молодежной среде настроения. В диссертации обосновывается положение о том, что существуют существенные различия в формировании ценностных ориентаций (которые рассматриваются в работе как детерминанты самоопределения потенциально элитарной личности) студенческой молодёжи востока и запада Украины. Это дает основания говорить о возможности формирования в современном украинском обществе как минимум двух моделей элитарности. ua
dc.description.abstract The dissertation is devoted to the analysis of the philosophical maintenance of the concept of eliteness. The genesis of the notions “eliteness”, “elite” both set in scientific inheritance and in modem science. The scientific approach to the study of the theories and categories of the elite personality is discussed National elite as a phenomenon of social life and its peculiarities in modem terms of society development is examined. The main attention is paid to the role of higher school in the process of the national elite forming. It is stated that in modem terms the basic channels of elite’s recruitment is the system of higher and foremost the University education, and the students have to be examined as a potential elite. The important question of fonning the education with a purpose of creating the elite is the differentiation of studying and first of all fonnation of the elite educational institutions. That’s why we must differentiate the eliteness and the elite education. It is affirmed that exactly the higher education gives a great opportunity to promote the self-determination of the elite personality, and the dominants of this process are the valued orientation, vital options prevailing in youth environmental moods. It is proved that there exist substantial differences in forming the valued orientation (which in the thesis are investigated as determinants of selfdetermination potentially of the elite personality) of the students of the eastern and western parts of Ukraine. It gives us the grounds to talk about the possibility of forming more than two models of eliteness in the modem Ukrainian society. ua
dc.language.iso uk_UA ua
dc.publisher Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова ua
dc.subject еліта ua
dc.subject елітарність ua
dc.subject елітарна особистість ua
dc.subject національна еліта ua
dc.subject маси ua
dc.subject елітарна освіта ua
dc.subject елітна освіта ua
dc.subject самовизначення ua
dc.subject детермінанти самовизначення ua
dc.subject элита ua
dc.subject элитарность ua
dc.subject элитарная личность ua
dc.subject национальная элита ua
dc.subject массы ua
dc.subject элитарное образование ua
dc.subject элитное образование ua
dc.subject самоопределение ua
dc.subject детерминанты самоопределения ua
dc.subject elite ua
dc.subject eliteness ua
dc.subject the elite personality ua
dc.subject the national elite ua
dc.subject the masses ua
dc.subject the eliteness education ua
dc.subject the elite education ua
dc.subject self-determination ua
dc.subject determinants of self-determination ua
dc.subject education ua
dc.title Елітарність як концепт філософії освіти ua
dc.title.alternative Элитарность как концепт философии образования ua
dc.title.alternative Eliteness as a concept of the philosophy of education ua
dc.type Abstract ua


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу