Історія української логопедії в персоналіях: Олена Марківна Гопіченко

Abstract

У статті здійснено аналіз життєвого шляху та науково-педагогічної спадщини логопеда, доцента кафедри логопедії Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Олени Марківни Гопіченко. Аналіз дав можливість описати шлях її становлення як досвідченого та працьовитого науковця. У статті виділено та охарактеризовано періоди життєвого й науково-педагогічного шляху науковиці: дитячі роки та навчання в школі (1940-1956 рр.); юність та здобуття вищої освіти (1957-1962 рр.); робота вчителем початкових класів у спеціальній школі № 80 та вчителем початкових класів спеціальної школи-інтернату № 9 для туговухих дітей (1962-1964 рр.), робота викладачем КДПІ ім. О. М. Горького та робота логопедом у дитячій поліклініці (1965-1999 рр.), період заслуженого відпочинку (2000 р. — по сьогодні). Також окреслено коло наукових інтересів знаної вченої та здійснено короткий огляд її основних наукових праць. Тематика наукових досліджень вченої торкалася методик підготовки спеціалістів логопедів, практичної підготовки майбутніх фахівців, проблем порушення мовлення (присвячена фонетичним помилкам на письмі в дітей з порушенням інтелекту, які навчалися українською мовою). О. М. Гопіченко також зробила значний внесок у вивченні питання дисграфії. Важливою й досі для логопедії є класифікація помилок, яка була представлена нею у співавторстві з Є. Ф. Соботович. Класифікація досі найбільш обґрунтована та базується на визначенні провідних принципів оволодіння письмом. Цінним є бачення й розуміння вченою того, що процес письма тісно пов’язаний з особливостями нервово-психічної сфери учнів. Також ученою розроблено зміст корекційного навчання, увагу в розробці змісту навчання зосереджено на розвитку тих функцій, недостатність яких була виявлена у дітей в процесі експерименту. Під час підготовки матеріалу щодо наукової спадщини та життєвого шляху знаних вчених української корекційної педагогіки були висвітлені й провідні напрямки розвитку вітчизняної дефектології середини ХХ століття.

В статье осуществлен анализ жизненного пути и научно-педагогического наследия логопеда, доцента кафедры логопедии Национального педагогического университета имени Михаила Драгоманова Елены Марковны Гопиченко. Анализ позволил описать путь ее становления как опытного и трудолюбивого ученого. В статье выделены и охарактеризованы периоды жизненного и научно-педагогического пути ученой. Также определен круг научных интересов известной ученой и осуществлен краткий обзор ее основных научных трудов. Тематика её научных исследований касалась методик подготовки специалистов логопедов, практической подготовки будущих специалистов, проблем нарушения речи (посвящена фонетическим ошибкам на письме у детей с нарушением интеллекта, которые учились на украинском языке). Е. М. Гопиченко также внесла значительный вклад в изучении вопроса дисграфии. Важной до сих пор для логопедии является классификация ошибок, которая была представлена ученой в соавторстве с Е. Ф. Соботович. Классификация до сих пор наиболее обоснованная и базируется на определении ведущих принципах овладения письмом. Ценным является видение и понимание ученой того, что процесс письма тесно связан с особенностями нервно-психической сферы учащихся. Во время подготовки материала по научного наследия и жизненного пути известных ученых украинской коррекционной педагогики были освещены и ведущие направления развития отечественной дефектологии середины ХХ века.

The article analyzes the life and scientific and pedagogical heritage of speech therapist, associate professor of speech therapy of the National Pedagogical University named after Mikhail Drahomanov Elena Markovna Gopichenko. The analysis made it possible to describe the path of her formation as an experienced and hard-working scientist. The article highlights and characterizes the periods of life and scientific and pedagogical path of the scientist: childhood and schooling (1940-1956); youth and higher education (1957-1962); work as a primary school teacher in a special school № 80 and a primary school teacher in a special boarding school № 9 for deaf children (1962-1964), work as a teacher at KDPI. O. Gorky and work as a speech therapist in a children's clinic (1965-1999), a period of well-deserved rest (2000 - present). The range of scientific interests of the well-known scientist is also outlined and a brief review of her main scientific works is made. The subject of the scientist's research concerned the methods of training speech therapists, practical training of future specialists, problems of speech disorders (devoted to phonetic errors in writing in children with intellectual disabilities who studied in Ukrainian). Olena Hopichenko also made a significant contribution to the study of dysgraphia. The classification of errors, which she co-authored with Yevheniya Sobotovych, is still important for speech therapy. The classification is still the most reasonable and is based on the definition of the guiding principles of writing. It is valuable for the scientist to see and understand that the writing process is closely connected with the peculiarities of the neuropsychological sphere of students. The scientist also developed the content of correctional training, attention in the development of the content of training is focused on the development of those functions, the insufficiency of which was found in children during the experiment. During the preparation of the material on the scientific heritage and way of life of well-known scientists of Ukrainian correctional pedagogy, the leading directions of development of domestic defectology of the middle of the XX century were covered.