У статті відзначено, що педагогічна технологія відображає тактику реалізації освітніх технологій в освітньому процесі за наявності певних умов. Метою статті є визначення принципів, змісту, форм, методів та етапів реалізації педагогічної інтерактивної технології, що відображає модель освітнього й управлінського процесів у закладі вищої технічної освіти. Для досягнення мети використано методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення. Визначено найбільш поширені педагогічні технології, а саме інтерактивні технології як спільну навчально-пізнавальну та активно-пошукову діяльність викладачів і студентів, основу якої становить взаємодія, діалог, взаємонавчання. Засобом такої діяльності є інтерперсональна комунікація. Визначено вимоги до інтерактивного процесу: висока інтенсивність комунікації, спілкування; обмін діяльністю; зміна та різноманітність видів діяльності; процесуальність (зміна станів учасників); цілеспрямована рефлексія учасників діяльності; діалог. Представлено інтерактивні технології як сукупність методів, прийомів, які дають змогу успішно реалізувати поставлені освітні цілі, оскільки спонукають студентів до творчо-пошукової діяльності; створюють освітню й розвивальну траєкторію для формування особистісних і професійних якостей, необхідних для гармонізування взаємних комунікативних дій у сучасному суспільстві. Класифіковано інтерактивні технології на технології кооперативного навчання (робота в парах, трійках, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо); технології колективно-групового навчання (мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, ажурна пилка тощо); технології ситуативного моделювання (імітаційні ігри, рольова гра, драматизація тощо); технології опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС, займи позицію, кейс-метод, дискусія тощо). Обґрунтовано критерії відбору інтерактивних технологій навчання. Комунікативну культуру фахівця трактовано як особливу якість особистості майбутнього фахівця, що характеризується сукупністю комунікативних знань, сформованістю вмінь контролювати й регулювати свою мовну поведінку, грамотно й переконливо аргументувати свою позицію, уміння вести ділові переговори в процесі професійної діяльності, швидко орієнтуватися в комунікативній ситуації й обирати необхідний стиль поведінки для досягнення мети комунікативного акту, продуктивно співпрацювати в процесі вирішення професійних завдань.
The present paper addresses the issue of educational technology which reflects the strategy of implementation of educational technologies in the educational process under certain conditions. The purpose of the paper is to determine the principles, content, forms, methods and stages of implementation of educational interactive technology, which reflects the model of educational and managerial processes in the institution of higher technical education. To achieve it, the following research methods were used: analysis, synthesis, generalization. The most common educational technologies are considered to be interactive technologies as mutual educational and cognitive and active and search activities of teachers and students, the basis of which comprises interaction, dialogue, mutual learning. The means of such activity is interpersonal communication. The requirements for the interactive process (high intensity of communication, communication process; exchange of activities; change and variety of activities; procedurality (change of participants states); purposeful reflection of participants of activities; dialogue) are defined. Interactive technologies are presented as a set of methods, techniques that allow us to implement the educational goals successfully, as they encourage students to creative and search activities; create an educational and developmental trajectory for the formation of personal and professional qualities necessary for the harmonization of mutual communicative actions in the modern society. Interactive technologies are classified as: technologies of cooperative learning (work in pairs, threes, carousel, work in small groups, aquarium, etc.); technologies of collective and group learning (microphone, unfinished sentences, brainstorming, openwork saw, etc.); situational modeling technologies (simulation games, role-playing games, dramatization, etc.); technologies for studying discussion questions (PRESS method, take up a position, case study method, discussion, etc.). The criteria for selection of interactive training technologies are substantiated. The communicative culture of a specialist is interpreted as a special personality trait of a future specialist, characterized by a set of communicative knowledge, ability to control and regulate their language behavior, argue their position competently and convincingly, ability to negotiate business in the process of professional activity, control the communicative situation, choose the appropriate style of behavior to achieve the goal of a communicative act, cooperate productively in the process of solving the professional problems.
