Здійснено теоретичний аналіз навчальних стратегії як технологій формування культури іншомовної комунікації. Підкреслено, що атрибутом освіти постіндустріальної вищої школи є здатність людини ефективно освоювати величезні масиви інформації і успішно діяти «в максимально невизначених умовах економічної, технологічної, виробничої та інших ситуацій». Інтерактивність відкритого світового співтовариства вимагає від сучасної людини культури іншомовної комунікації, яка, як така, що викликана до життя формуванням глобального інформаційного суспільства, розглядається на сучасному етапі пріоритетним напрямом іншомовної освіти. Обгрунтовано навчальні стратегії як метод навчання, для якого характерним є регулювання «поведінки та думки, якими учень користується під час навчання», метою яких є «впливати на пізнавальний процес учня». Стратегії вивчення мови поділяють на когнітивні стратегії, метакогнітивні стратегії, мнемотехнічні стратегії або стратегії, пов’язані з пам’яттю, компенсійні стратегії, афективні стратегії та самомотиваційні стратегії. Визначено підгрупи навчальних стратегій: стратегії пошуку, випробування, переходу та комунікації. Виявлено, що успішність стратегій, використаних у вивченні іноземної мови, залежить від кількох чинників: особливість мовного матеріалу (структура, мета, вимоги); якому стилю навчання учень віддає перевагу; яка в нього здібність та здатність до вивчення мови; який попередній досвід має у вивченні іноземної мови; яка в нього мотивація, культурне становище, вік, індивідуальні риси характеру; конкретна мова, яку потрібно вивчити; рівень мовної компетентності учня. Зроблено висновок, що розуміння сутності навчальної стратегії з позиції методики формування іншомовної комунікативної компетенції дасть нам змогу виокремити комплекс найдоцільніших стратегій для розробки ефективної методики навчання студентів, побудованої на основі принципів інтенсивності та системності, які спрямовані на успішне оволодіння мовою, вироблення конкретних дій, що дозволятимуть планувати, проектувати, оцінювати навчальну діяльність та максимально досягати кінцевого результату.
Theoretical analysis had been carried out on educational strategies as means of formation of culture of foreign language communication. It had been emphasized that the attribute of post-industrial higher education is the ability of a person to absorb huge amounts of information effectively and successfully operate «under the most uncertain conditions of economical, technological, industrial and other situations». The interactivity of the open world community requires from the contemporary man a culture of foreign language communication, which has been brought to life by the formation of a global information society, is considered at the present stage as a priority area of foreign language education. Learning strategies have been validated as a method of teaching, which was defined by the regulation of «behaviour and thoughts that students use during learning», the purpose of which is to «influence the learning process of the student». Language learning strategies had been divided into: cognitive strategies, metacognitive strategies, mnemonic or memory-related strategies, compensatory strategies, affective strategies and self-motivational strategies. Subgroups of learning strategies have been defined: strategies of research, test, transition and communication. It was found that the success of strategies used in learning a foreign language depends on several factors: the peculiarity of the language material (structure, purpose, requirements); what style of learning the student prefers; what is his capability and ability to learn the language; what previous experience he has in learning a foreign language; what is his motivation, cultural status, age, individual character traits; the particular language to be learned; language competence of the student. It was concluded, that understanding the essence of educational strategy from the standpoint of methods of formation of foreign language communicative competence will allow us to identify a set of most appropriate strategies for developing effective methods of teaching students, based on the principles of intensity and systemacity, that allows to plan, design, evaluate educational activities and achieve the end result as much as possible.
