Методична система інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі оптимізації інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики як високопрофесійного та конкурентоспроможного фахівця, здатного орієнтуватися на творчість, новаторство, оволодіння високим рівнем інструментально-виконавських умінь та навичок, компетентністю, готовністю до мобільності, оригінального вирішення завдань, швидкого опрацювання великої кількості навчальної інформації як важливих рис професіоналізму вчителя. На основі аналізу наукової літератури, вивчення й узагальнення практичного досвіду виявлено необхідність створення та впровадження в практику методичної системи інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики, що ґрунтується на впровадженні провідних наукових підходів, які відіграють роль методологічних засад досліджуваного явища і є провідними чинниками досягнення студентами найвищого рівня професіоналізму. Інструментально-виконавська підготовленість учителя музики розглядається в дослідженні у контексті цілісної професійної підготовки студентів як системи, що характеризується взаємозв’язком та взаємодією структурних та функціональних компонентів, сукупність яких визначає її особливості та своєрідність, що забезпечує формування особистості студента відповідно до поставленої мети - вийти на якісно новий рівень підготовленості студентів до фахової діяльності. Структура інструментально-виконавської підготовленості майбутнього вчителя музики охоплює такі компоненти: мотиваційно-ціннісний, компетентнісно-орієнтаційний, рефлексивно-емпатійний, креативно-технологічний, проективно-діяльнісний. Поетапна методика формування інструментально-виконавської підготовленості майбутнього вчителя музики на інноваційних засадах включає перебіг наступних етапів: мотиваційно-інформаційного, операційно-рефлексивного, комплексно-моделюючого, проективно-творчого. Результати експериментальної роботи підтвердили її ефективність та доцільність застосування у ВНЗ мистецької освіти.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме оптимизации инструментально-исполнительской подготовки будущего учителя музыки как высокопрофессионального и конкурентоспособного профессионала, ориентированного на творчество, новаторство, овладение высоким уровнем инструментально-исполнительских умений и навыков, компетентного, готового к мобильному, оригинальному решению заданий, быстрой обработке большого количества учебной информации - важнейших черг профессионализма учителя. На основании анализа научной литературы, изучения и обобщения практического опыта обнаружена необходимость создания и внедрения в практику методической системы инсгрументально-исполнительской подготовки будущего учителя музыки, основанной на внедрении ведущих научных подходов, играющих роль методологических основ исследуемого явления и являющихся ведущими факторами достижения студентами высочайшего уровня профессионализма. Инструментально-исполнительская подготовленность учителя музыки рассматривается в исследовании в контексте целосной профессиональной подготовки студентов как системы, характеризующейся взаимосвязью и вазаимодействием структурных и функциональных компонент, совокупность которых определяет её особенности и своеобразие, обеспечивающее формирование личности студента в соответствии с поставленной целью -выйти на качественно новый уровень подготовленности студентов к профессиональной деятельности. Структура инструментальноисполнительской подготовленности будущего учителя музыки включает такие компоненты: мотивоционно-ценностный, компетентностно-ориентированный, рефлексивно-эмпатийный, креативно-технологический, проективно-деятельностный. Поэтапная методика формирования инструментально-исполнительской подготовленности будущего учителя музыки на инновационной основе включает последовательность этапов: мотивационно-информационного, операционно-рефлексивного, комплексно-моделирующего, проективно-творческого. Результаты экспериментальной работы подтвердили её еффективность и целесообразность применения в вузах художественного образования.

The dissertation focuses on the topical problem of optimisation of instrumental performance preparation of a future music teacher as a highly professional and competitive specialist able to orient his work on creativity, innovation, developing the high level of instrumental performance skills, competence, willingness to flexibility, original problem solving, quick processing of large amounts of educational information as important traits of the teacher's professionalism. Founded on specialised literature analysis, practical experience examination and generalisation there is the established need for developing and introducing into practice a methodical system of instrumental performance preparation of future music teacher based on the introduction of major scientific approaches as methodological principles of the researched phenomenon and as major causes for achieving the highest professional level by the students. Instrumental performance skills of music teacher are considered in the context of integral professional preparation of students as a system characterised by interconnection and cooperation of structural and functional components, the complex of which determines its characteristics and uniqueness and provides the formation of the student's personality according to the aim of this research - to achieve the new level of quality of students' readiness to perform in their profession. Structure of instrumental performance preparation of future music teacher encompasses such components: motivational and values forming, competence orientational, reflexive empathic, creative technological, projectional active. The step by step methods of instrumental performance preparation of a future music teacher on this innovative basis includes following such stages: motivational informational, operational reflexive, complex modelling, projectional creative. The results of the experimental work have confirmed its effectiveness and advisability of implementation of musical education in higher educational establishments.