Архетипическая сущность "пустоты" и ее презентация в самовизуализации психики субъекта

Abstract

В статье «Архетипическая сущность «пустоты» и ее презентация в самовизуализации психики субъекта» впервые ставится проблема объективирования содержания психического в его целостности через архетип «пустоты». С позиций психодинамического подхода раскрывается семантика «пустоты» в визуализированной самопрезентации психики субъекта. Раскрытию архетипической сущности «пустоты» способствовал анализ исследований в области психологии, квантовой физики, литературоведения, религии.

У статті «Архетипна сутність «пустоти» та її презентація в самовізуалізації психіки суб’єкта» вперше ставиться проблема об’єктивування змісту психіки в її цілісності через архетип «пустоти». З позицій психодинамічного підходу розкривається семантика «пустоти» в візуалізованій самопрезентації психіки суб’єкту. Розкриттю архетипної сутності «пустоти» сприяв аналіз досліджень в галузі психології, квантової фізиці, мистецтвознавстві, релігії.