В статті аргументовано, що у ХХІ столітті запити на критичне мислення (КМ) визначаються потребами як політичної надбудови, так і продуктивних сил конкурентноздатного суспільства. Феномен КМ потрібно вивчати і осмислювати як
один з суттєвих елементів складніших утворень –
мислення вищого порядку, сукупності серцевинних для праці вмінь тощо. Вміння КМ слід розвивати у зв’язку з відповідними когнітивними і афективними диспозиціями. Тож наголошено, що правильнішим є не обмежуватися навчанням КМ, а виховувати критично мислячу особу, в якої вміння КМ спиратиметься на підвалини відповідних диспозицій. Процес виховання критично мислячої особи, а вірніше – особи, яка матиме КМ, наприклад, у складі сукупності серцевинних для її праці вмінь, має охоплювати, щонайменше, дошкільну, шкільну й університетську освіту. Обґрунтовано, що за умов української вищої школи в процесі виховання КМ доцільно використовувати зв’язку двох курсів: логіки з елементами критичного мислення – у межах бакалаврату – і критичного мислення на основі логіки – у межах магістратури.
В статье аргументировано, что в ХХІ столетии запросы на критическое мышление (КМ) будут определяться потребностями как политической надстройки, так и производительных сил конкурентоспособного общества. Феномен КМ нужно изучать и осмысливать как один из существенных элементов более сложных образований – мышления высшего порядка, совокупности сердцевинных для труда умений и др. Умение КМ следует развивать в связи с соответствующими когнитивными и аффективными диспозициями. Поэтому подчеркнуто, что более правильно не ограничиваться обучением КМ, а воспитывать критически мыслящую личность, у которой умение КМ будет опираться на основания соответствующих диспозиций. Процесс воспитания критически мыслящей личности, а вернее – личности, которая будет иметь КМ, например, в составе совокупности сердцевинных для ее труда умений, должен охватывать, как минимум, до-школьное, школьное и университетское образование. Обосновано, что в условиях украинской высшей школы в процессе воспитания КМ целесообразно использовать связку двух курсов: логики с элементами критического мышления – в рамках бакалаврата – и критического мышления на основе логики – в рамках магистратуры.
It is argued in this paper that demands for critical thinking (CT) will be determined by needs both of political superstructure and productive forces of a competitive society in the 21st century. Phenomenon of CT has to be studied and understood as one of the essential elements of some more complex entities – higher-order thinking, core of work-related skills, etc. CT skill need to be developed in connection with relevant cognitive and affective dispositions. It is pointed out, therefore, that it is more correct not to be limited by teaching CT but to educate a critical thinker, whose CT skill is relied on base of relevant dispositions. The process of educating a critical thinker, or rather – a person who will have CT, for instance, as element of a set of the core work-related skills, should continue during the kindergarten, school and university education at least. It is substantiated that under conditions of Ukrainian higher education it is expediently to use two interconnected courses in the process of CT education: logic with elements of critical thinking – in frame of the bachelor’s degree studies – and critical thinking on base of logic – in frame of the master’s degree studies.