Феномен сексуальності є наріжним каменем у бутті людини, яке за своєю суттю виявляється завжди уже соціальним. Разом з тим, сексуальність є каменем спотикання в поточному існуванні людини, а також Сізіфовим каменем, який вона неодмінно має «штовхати» впродовж всього свого існування. Згадані місце і роль сексуальності у бутті людини безпосередньо пов’язані з особливостями світогляду цивілізованої людини та сучасної культури загалом. Інакше кажучи, саме специфіка світоглядних установок цивілізованої істоти та особливості облаштування культурного простору значною мірою є причи-ною тому, що сексуальність як атрибут людської екзистенції перетворилася на домінантне джерело внутрішньої напруги, психічних розладів, різноманітних девіацій, загалом – онтологічної розгубленості та явища світовідчуження. Як наслідок, неупереджене осмислення природи феномену сексуальності та його функціонального навантаження у бутті людини безумовно сприяє її розкріпаченню, особливо у контексті виховання підростаючого покоління. Максимально позбутися упередженості дозволяє апеляція до критичного мислення, яке, окрім іншого, встановлює факт обмеження пізнавальних можливостей людини. Останнє означає, що усяке масово визнане, у т.ч. нібито науково обґрунтоване трактування проявів сексуальності, пов’язаних з сексуальною сферою норм і правил, а також базових світоглядних установок тощо є лише загальноприйнятою парадигмою, і у жодному разі не сукупністю низки істин. Цілісне та адекватне дійсності уявлення про феномен сексуальності можна сформувати на основі аналізу відповідних інформаційних набутків у сфері науки та філософії, філософського мистецтва, езотеричного досвіду тощо. Тож стаття присвячена, по-перше, осмисленню ключових стереотипів та догм, що поширені на рівні як громадської, так і науково-експертної думки. По-друге, у статті тезисно розкрита низка ознак та властивостей феномену сексуальності, враховуючи досвід, переданий за посередництва міфології народів світу та езотеричного досвіду у вигляді так званого філософського мистецтва. По-третє, проаналізовано ситуацію людини з огляду на її сексуальну природу. Зрештою, у статті акцентується увага на питаннях сексуального виховання та просвіти людини у різних її вікових та соціальних позиціях, а також спільноти загалом.
До провадження відповідної дослідницької активності автора статті спонукала явна обмеженість наукових змістовних розвідок щодо природи феномену сексуальності та його функціонального навантаження на теренах України. Разом з тим, українська спільнота потребує суттєвого просвітницького впливу щодо питань самореалізації громадян, зокрема у сексуальній та приватній сферах.
Феномен сексуальности является краеугольным камнем в бытии человека, которое автоматически понимается как социальное. Кроме того, сексуальность является камнем преткновения в поточном существовании человека, а также сизифовым камнем, который он с необходимостью должен «толкать» на протяжении всего своего существования. Упомянутые место и роль сексуальности в бытии человека непосредственно связаны с особенностями мировоззрения цивилизованного человека, а также современной культуры в целом. Другими словами, именно специфика мировоззренческих установок цивилизованного существа и особенности обустройства культурного пространства в значительной степени являются причиной того, что сексуальность как атрибут человеческой экзистенции превратилась на доминирующий источник внутреннего напряжения, психических расстройств, различных девиаций, в целом – онтологической растерянности и явления мироотчуждения. Как следствие, непредубежденное исследование природы феномена сексуальности и его функциональной нагрузки в бытии человека безусловно способствует раскрепощению, особенно в контексте воспитания подрастающего поколения. Максимально избавиться от предубежденности позволяет апелляция к критическому мышлению, которое, кроме всего прочего, устанавливает факт ограниченности познавательных возможностей человека. Последнее означает, что любая массово признанная, в том числе якобы научно обоснованная интерпретация проявлений сексуальности, связанная с сексуальностью норм и правил, а также базовыми мировоззренческими установками является лишь общепринятой парадигмой, и ни в коем случае не совокупностью ряда истин. Целостное и в тоже время адекватное действительности представление о феномене сексуальности можно сформировать, опираясь на анализ соответствующих информационных приобретений в сфере науки и философии, философского искусства, эзотерического опыта и т.п. Таким образом, статья посвящена, во-первых, осмыслению ключевых стереотипов и догм, которые распространены как на уровне общественного мнения, так и научно-экспертной мысли. Во-вторых, в тексте статьи тезис-но раскрыт ряд качеств и свойств феномена сексуальности, учитывая опыт, переданный посредством мифологии народов мира и эзотерического опыта в виде так называемого философского искусства. В-третьих, проанализирована ситуация человека исходя из его сексуальной природы. Наконец, в статье внимание акцентируется на вопросах сексуального воспитания и просвещения человека, представленного в разных возрастных и социальных позициях, а также общества в целом.
The phenomenon of sexuality is the cornerstone of being of a person, which by nature manifests itself socially. At the same time, currently sexuality is a stumbling block and a Sisyphean stone to “push” throughout human existence. The aforementioned place and role of sexuality in human being are directly related to the peculiarities of the outlook of a civilized man and modern culture in general. In other words, the peculiarity of the worldview and the arrangement of the cultural space of a civilized man is largely a cause of transformation of sexuality, as an attribute of human existence, into a dominant source of internal stress, mental disorders, various deviations, and ontological confusion and alienation in general. As a result, an impartial understanding of nature of the phenomenon of sexuality and its functional essence in human existence definitely facilitates its emancipation, especially in the context of upbringing of the younger generation. An appeal to critical thinking contributes for critical elimination of the bias, which, among other aspects, establishes a fact that the cognitive abilities of a person are limited. The latter means that everything what is widely recognized is, in fact, only a generally accepted paradigm, including the alleged scientifically substantiated interpretation of the manifestations of sexuality associated with the sexual sphere of norms and rules, as well as basic ideological settings, and by no means a combination of truths. An integral and adequate representation of the phenomenon of sexuality can be formed on the basis of the analysis of relevant informational achievements in the field of science and philosophy, philosophical art, esoteric experience, etc.
Therefore, firstly, the article is aimed at comprehension of key stereotypes and dogmas, which are widespread in both public and scientific or expert opinions. Secondly, the article thoroughly discloses a number of features and attributes of the phenomenon of sexuality, taking into account the experience acquired through the mediation of the world mythology and esoteric experience in the form of the so-called philosophical art. Thirdly, the situational analysis of a person is contextualized through one’s sexual nature. Consequently, the article focuses on issues of sexual education and ‘enlightenment’ of a person depending on a variety of age and social positions, as well as the community as a whole.
The introduction of the relevant research activity of the author of the article has been instigated by the obvious lack of scientific substantive studies on the nature of the phenomenon of sexuality and its functional aspect on the territory of Ukraine. At the same time, the Ukrainian community needs significant educational influence on issues of self-realization of citizens, in particular in the sexual and private spheres.
