Раціоналізація політичної поведінки в контексті формування демократичного суспільства

Abstract

У дисертації аналізуються науково-емпіричні надбання з вивчення політичної поведінки. Розглядаються раціональні та ірраціональні начала в структурі політичної поведінки, її форми у демократичних суспільствах, проблеми типологізації та принципи побудови моделі поведінки політичних суб’єктів у залежності від рівня раціоналізації. Проводиться детальний аналіз типологій політичної поведінки за рівнем раціоналізації та розглядається їх реалізація в сучасних політичних практиках. Пропонується власна модель, що фіксує типи поведінки політичних суб’єктів за рівнем раціоналізації. Виокремлено дев’ять поведінкових режимів: лідерів (фаталістичний, прагматичний, рефлексивний), політичного активу (популістський, лобістський, субстантивістський) та мас (інертно-пасивний, мобілізований, автономний). Зафіксовано тенденцію в українському суспільстві до підвищення рівня автономності політичної поведінки, форми якої збагачуються та апробуються в ході політичної боротьби. Для виявлення рівня раціоналізації політичної поведінки акторів було проведено пілотажне соціологічне опитування, яке дозволило виявити значущість таких критеріїв раціональності як послідовність, відповідальність, здатність до прогнозування, готовність до активних дій тощо.

В диссертации анализируются исследования в области изучения политического поведения. Рассматриваются рациональное и иррациональное начала в структуре политического поведения, его формы в демократических обществах, проблемы типологизации и принципы построения модели поведения политических субъектов в зависимости от уровня рационализации. Проводится детальный анализ типологий политического поведения по уровню рационализации и рассматривается его реализация в современных политических практиках. Предлагается авторская модель, которая фиксирует типы поведения политических субъектов в зависимости от уровня рационализации. Выделены девять поведенческих установок: лидеров (фаталистический, прагматический, рефлексивный), политического актива (популистский, лоббистский, субстанционистский) и масс (инертно-пассивный, мобилизованный, автономный). Зафиксирована тенденция повышения в украинском обществе уровня автономности политического поведения, формы которого обогащаются и апробируются в ходе политической борьбы. Для определения уровня рациональности политического поведения акторов было проведено пилотажное социологическое исследование, позволяющее определить значимость таких критериев рациональности как последовательность, ответственность, способность к прогнозированию, готовность к активным действиям и прочие.

The thesis is the holistic study of trends in the rationalization of political behavior in the context of the formation of the democratic society, in particular, the definition of its essence, specificity, and the development of criteria of typology. In order to achieve this goal, the general hierarchy of political science categories describing various aspects of human actions in the political sphere (“political activity”, “political activities”, “political behavior”, “political participation”) in the form of a “fractal matrix” is specified. Enhanced substantive interpretation of such manifestations of political behavior as absenteeism, populism, lobbyism, personalization, with the allocation of rational and irrational components in each of them. The understanding of the essence of democratic transit has been concretized, so that democratization, as a transition from totalitarian, authoritarian political systems to democratic ones, appears not as irreversible process with the guaranteed predetermined result, but with the constant search for the measure of correlating the abstract democratic pattern with political, civilizational, ethnic and confessional realities. The methodological basis for the study of rationalization of political behavior is determined by the polymetodologic approach that seamlessly combines the capabilities of the spectrum of political science methods (since the focus is on the political behavior of subjects at various levels as an integral part of the political culture of society) methods of philosophical reflection (because it is necessary to study the multidimensional rationalization phenomenon) of other sciences, in particular, psychology, sociology (status-role, situational-psychological etc.), general scientific approaches, as well as general logical methods (analysis, synthesis, induction, deduction, comparison, synthesis, analogy), which made it possible to comprehensively comprehend the value conditions of democratization for political activity and participation. The understanding of the relationship between rational and irrational in the structure of political behavior and its components in the form of behavioral prerequisites (instincts, values, needs), motives (affects, attitudes, ideals, beliefs), incentives (fear, moral, material, postmaterial), public regulators behavior (archetype, tradition, law) were deepen. The thesis states that the ratio of rational and irrational components of political behavior towards goals, means and results is variable. In some cases, rational calculation prevails, in others it is emotional impulses. At the same time, a consistent pattern is fixed: the desired goal is almost always guaranteed to be achieved by rational actions, while irrational behavior can only accidentally lead to the optimal result. Therefore, the procedure of rationalization of political behavior is very important, when the main subjects in politics build their activity on the basis of logic, reason and common sense. The existing classifications of political behavior forms (electoral behavior, political participation, protest behavior), including their enrichment, firstly, by forms that have emerged in postmodern conditions due to the spread of Internet technologies (blogging, flash mobs, street art protest, hacktivism), and secondly, forms of protest actions of the masses, appeared in Ukraine during the Orange Revolution of 2004, the Revolution of Dignity 2013-2014 and the fight against hybrid aggression of the Russian Federation received further development. To identify the features of political behavior, a pilot sociological survey was conducted, the main task of which was to test the developed tools and determine the proportion of carriers of a certain level of rationalization. Each issue of the questionnaire was aimed at identifying various signs of rationality (consistency, responsibility, ability to predict, readiness for active actions, etc.). The empirical basis of this research was also made by analytical materials, results of sociological surveys of authoritative research centers of Ukraine. The results of the study can be used for further study of the problems of political behavior in the conditions of democratization. The given recommendations on optimization of ways of rationalization of political behavior contribute to the development of strategies of democratization of the political culture of citizens in systems of transitive type, in particular in the activities of central and local government bodies, political parties and public organizations. Selected research materials will be useful for political science courses.