Предметом дослідження є обґрунтування програм фізичної пiдготовки кваліфікованих танцюрістів на основі використання сучасних фітнес технологій. Розглянута характеристика танцювального спорту, позначена проблема та актуальність даного дослідження. Численні дослідження, представлені в спеціальній літературі з танцювального спорту, які пропонують різноманітні варіанти програм спеціальної фізичної підготовки. Аналіз фітнес технологій
дозволяє не стільки використовувати окремі програми, скільки вибрати і систематизувати найбільш ефективні елементи, раціональні для їх застосування в системі танцювального спорту. Таким чином, можна сформувати блоки (модулі) тренувальних вправ, розробити на їх основі структуру тренувального заняття і об’єднати їх в систему тренувальних занять. Технології модульної підготовки представлені в спеціальній літературі. Вони, як правило, орієнтовані на використання модулів в структурі мезоциклів, і переважно, орієнтовані на
оптимізацію періодизації спортивної підготовки танцюристів різних вікових груп.
Визначальними у класифікації фітнес технологій для застосування в спортивній підготовки танцюристів, є наступні критерії: за структурою руху; за інтенсивністю; за провідними руховими якостями і беруть участь функціональних систем, а також типом моторної діяльності. Структура занять у можливих модулях фітнес-технології буде складатися з трьох загальноприйнятих частин: підготовчої, основної та заключної. Кожна з частин поділялась на блоки: підготовча – на інформаційний та розминочний, основна – на анаеробний та
варіативний; заключна містила заминочний. Підбір засобів і методів модулів фітнес-
технологій планується здійснюватися залежно від мети тренувального процесу, який тісно взаємопов’язаний з індивідуальним плануванням тренувальних і змагальних навантажень танцюристів. Концепція модуля фітнес-технології розрахована на три етапи, які прив’язані до періоду спортивної підготовки (підготовчий, основний та підтримуючий). Перехід до нового етапу характеризується зміною спрямованості, об’ємом та інтенсивністю навантаження, а також структури і послідовності фізичних вправ.
The subject of the research is the substantiation of physical training programs by qualified dancers based on the use of modern fitness technologies. The characteristic of dancing sports is considered, the problem and relevance of this research is designated. Numerous studies presented in the special literature on dance sport, which offer different versions of special physical training programs. Analysis of fitness technologies allows not so much to use individual programs, as to select and systematize the most effective elements that are rational for their use in the system of dance sports. Thus, it is possible to form blocks (modules) of training exercises, to develop on the basis of them the
structure of a training session and integrate them into a system of training exercises. Technologies of modular training are presented in the special literature. As a rule, they are focused on the use of modules in the structure of mesocycles, and mainly focused on optimizing the periodization of sports training for dancers of different ages. The following criteria are decisive in the classification of fitness technologies for use in sports training of dancers: on the structure of movement; by intensity; by leading motor qualities and functional systems involved, as well as the type of motor activity. The structure of occupations in possible modules of fitness technology will consist of three generally
accepted parts: preparatory, main and final. Each of the parts was divided into blocks: preparatory - for information and warm-up, the main – for anaerobic and variable; the final one was minted. The selection of tools and methods for fitness technology modules is planned depending on the purpose of the training process, which in turn is closely interrelated with the individual planning of the training and competitive loads of dancers. The concept of fitness technology modules is designed for three stages that are tied to the period of sports training (preparatory, basic and supportive). The transition to a new phase is characterized by a change in the direction, volume and intensity of the load, as well as the structure and sequence of physical exercises.
