У статті визначено й обґрунтовано провідні принципи формування лінгвістичної
компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі навчання української мови.
Запропоновано визначення лінгвістичної компетентності майбутніх учителів іноземних мов як
ґрунтовне володіння мовною теорією української та іноземних мов, уміння застосовувати ці
знання в будь-якій життєвій ситуації, здатність до компаративного аналізу мовних одиниць,
володіння фоновими знаннями. Акцентовано, що лінгвістична компетентність є провідним
складником комунікативної компетентності студентів. З’ясовано, що сучасні педагогічні
принципи зумовлюють вимоги до всіх компонентів освітнього процесу – логіки, цілей і завдань,
формування змісту, вибору форм і методів, стимулювання, планування й аналізу досягнутих
результатів. Як нормативна для педагогічної практики категорія принцип характеризується
всезагальністю, обов’язковістю для будь-якого етапу, для будь-якої навчальної чи виховної
ситуації, тоді як інші нормативні категорії (правила, поради, рекомендації, вимоги) не мають
такого обов’язкового характеру. Проаналізовано принципи науковості, занурення у
філологічний дискурс, індивідуалізації, свідомості, інтегративності, креативності,
індивідуалізації, диференціації та ін.
In the article the key principles for forming linguistic competence of future foreign language
teachers in the process of the Ukrainian language acquisitionare stipulated and substantiated. The
term “linguistic competence of future foreign language teachers” is defined as profound proficiency in
the language theory of both the Ukrainian language and foreign ones, the skill of application the
aforesaid know ledge in everyday communication, the ability to accomplish comparative analysis of
linguisticun it sand back ground expertise proficiency. It is emphasized that linguistic competence is
considered a key component of students’ communicative competence. It is established that modern
pedagogical principles specify the requirements for every componen t of the educational process,
notably logic, aims and purposes, content development, forms and methods selection, promotion,
planning and analysis of the out comesachieved. Being normative in educational practice the notion
“principle” as a categ oryise valuated in terms of universality and in sistency foranystage,
instructional or educational situation where aso ther normative categories (rules, tips, guidelines and
requirements) arenot compulsory. The scientific principle as well as individualization, integrative,
creativity, autonomy and differentiation ones, the principle of immersionin to linguistic discourse and
the principle of consciousac quisition of know ledgeare analyzed.