DSpace at library NPU Dragomanova » Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова » Серія 05. Педагогічні науки: реалії та перспективи » Випуск 64 »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/24013
Title: Вікові періоди життя дітей східних слов’ян в етнографічних дослідженнях ХІХ – першої чверті ХХ ст.
Authors: Окольнича, Т. В.
Keywords: вікові періоди
вікові назви дитини
східнослов’янська дитина
етнографічні дослідження ХІХ – першої чверті ХХ ст.
народна педагогіка
трудова соціалізація
мала дитина
підліток
парубок
дівка
возрастные периоды
возрастные названия детей
восточнославянский ребенок
этнографические исследования ХІХ – первой четверти ХХ вв.
народная педагогика
трудовая социализация
маленький ребенок
подросток
парубок
девка
age periods
child age names
Eastern Slavs’ child
ethnographic research of the 19th – first quarter of the 20th century
native pedagogy
labor socialization
small child
teenager
young man
young woman
Issue Date: 2018
Publisher: НПУ імені М. П. Драгоманова
Citation: Окольнича, Т. В. Вікові періоди життя дітей східних слов’ян в етнографічних дослідженнях ХІХ – першої чверті ХХ ст. / Т. В. Окольнича // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки : реалії та перспективи : зб. наук. праць. - Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. - Вип. 64. - С. 153-156.
Abstract: Східні слов’яни виявляли себе талановитими вихователями. Виховні моменти виступали не відсторонено, вони були втілені в дії, що супроводжували дитину все її життя. У статі на основі аналізу етнографічних джерел ХІХ – першої чверті ХХ ст. характеризуються особливості трьох періодів життя східнослов’янської дитини. Перший період життя – від 1 до 7 років – був важливою та необхідною ланкою в процесі подальшої соціалізації дитини та повноцінного включення її в сільський соціум і пов’язаний із програмуванням майбутньої господарської діяльності. Основними засобами виховання та соціалізації дитини на цьому періоді життя були спілкування матері з дитиною і колискова пісня. Догляд за малюками в східнослов’янських сім’ях часто доручали старшим дітям або ж бабусям-дідусям. Починаючи з трьох років, до процесу соціалізації активно долучалася група дітей. Другий період – з 7 до 14 років – період активної трудової соціалізації дітей, у який відбувається статева диференціація у спілкуванні. Третій період – з 14 до 18 років – визначався подальшою інкорпорацією хлопців і дівчат в активне селянське життя в якості самостійних господарів і майбутніх подружніх пар. Автором розкрито вікові назви східнослов’янської дитини у кожному періоді її життя.
Восточные славяне были талантливыми воспитателями. Воспитательные моменты проявлялись в действиях, которые сопровождали ребенка всю его жизнь. В статье на основе анализа этнографических источников ХІХ – первой четверти ХХ вв. характеризуются особенности трех периодов жизни восточнославянского ребенка. Первый период жизни – от 1 до 7 лет – был важным звеном в процессе социализации ребенка, полноценного вливания его в сельский социум. Основными способами воспитания и социализации ребенка в этот период его жизни были общение матери с ребенком и колыбельная песня. Уход за маленькими детьми в восточнославянских семьях часто поручали старшим детям или же бабушкам-дедушкам. С трех лет к процессу социализации активно привлекалась группа детей. Второй период – с 7 до 14 лет – период активной трудовой социализации детей, происходит половая дифференциация в общении. Третий период – с 14 до 18 лет – обозначался инкорпорацией парней и девушек в активную сельскую жизнь как самостоятельных хозяев и будущих супружеских пар. Автором проанализированы возрастные названия восточнославянских детей в каждом периоде их жизни.
Іn rituals our ancestors found themselves being talented educators. Educational aspects were not detached, they were implemented in actions. The ceremonial actions accompanied a child for life. In the article the author, on the basis of ethnographic sources of 19th - first quarter of 20th century analysis, has characterized features of three periods of the East Slavic child’s life. The first period of life – from one to 7 years was an important and necessary link in the process of further socialization of the child and its full inclusion into the rural society, associated with the programming of future economic activities. The main means of upbringing and socialization of the child during this period of life were communication between mother and child and a lullaby song. Caring for kids in Eastern Slavic families was often entrusted to elder children, or grandparents. The second period – from 7 to 14 years – is the period of active labor socialization of children, there occurs gender differentiation in communication. The third period from 14 to 18 years was determined by further incorporation of boys and girls into active peasant life as independent hosts and future married couples. The author has revealed age names of the Eastern Slavic child in every period of its life. In the paper it has been noted that back in the past the childhood was shorter than in the present, and children were much more likely to be involved into adult life.
URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/24013
Appears in Collections:Випуск 64

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Okolnycha_T._V..pdf201.88 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.