Охарактеризовано передумови, що сприяли масовому розвитку самодіяльного танцювального мистецтва в Україні
в 40−80-і роки ХХ століття. Повоєнний період став етапом відновлення та удосконалення роботи дитячих аматор-
ських танцювальних колективів. Після війни завдяки таким заходам, як двохрічні та короткотермінові курси з підго-
товки керівників танцювальних колективів та постійно діючі семінари для молодих викладачів танців, що проводилися
методистами обласних будинків народної творчості на території усього Радянського Союзу, система танцювальної
художньої самодіяльності зазнала масштабного поширення.
Висвітлено проблему забезпечення професіональних керівників-хореографів ансамблів самодіяльного народного
танцю на етапі становлення системи танцювальних колективів художньої самодіяльності.
Проаналізовано тенденції взаємовідносин професійних та самодіяльних хореографічних колективів України в
40−80-і роки ХХ століття.
The preconditions that contributed to the massive development of amateur dance art in Ukraine in the 40−80’s of the 20th
century were characterized. The postwar period became a stage for the restoration and improvement of the work of children’s
amateur dance groups. After the war, the dance artistic amateur activities system has become widespread thanks to such activities
as two-year and short-term training courses for dance group leaders and permanent workshops for young dance instructors
conducted by methodists of regional folk art houses throughout the Soviet Union. The provisioning problem of professional
amateur folk dance groups managers-choreographers at the formation stage of amateur dance groups system is highlighted.
The tendencies of relationships between professional and amateur choreographic teams of Ukraine in 40−80 years of the
XX century are analyzed. The orientation on the repertoire and the work of professional collectives increased the gap between
amateur creativity and directly folk dance traditions, due to which regional features and sometimes national features were lost.
The national identity of folk dances was shifted, chamber duo and solo rooms disappeared, and at the same time the individuality
of the dancer-performer disappeared.