Статтю присвячено аналізу законодавчих та нормативно-правових документів щодо соціального захисту дітей з
інвалідністю. Ставлення до громадян з обмеженими можливостями є характерною ознакою цивілізованості держави
та її демократичності. Рівень державного соціального захисту осіб з інвалідністю є відображенням рівня розвитку
суспільства загалом. Одним із важливих напрямів державної соціальної політики на сьогодні є соціальний захист
дітей з інвалідністю. Основним обов’язком суспільства є забезпечення соціальної інтеграції, створення рівних мож-
ливостей для повноцінного життя, самореалізації, здобуття освіти та працевлаштування, залучення дітей з інва-
лідністю до духовного, культурного й спортивного життя. Отже, вирішення таких гострих та актуальних питань
вимагає неухильної уваги законодавців і належного нормативного врегулювання, а також активізації зусиль виконавчої
влади для їх практичної реалізації.
The article is devoted to the analysis of legislative and regulatory documents on the social protection of children with disabilities.
The attitude towards citizens with disabilities is a characteristic feature of the civilization of the state and its democratic
character. The level of state social protection of persons with disabilities is a reflection of the level of development of society as a
whole. One of the important areas of state social policy is social protection for children with disabilities. The main responsibility
of the society is to ensure social integration, equal opportunities for full-time living, self-realization, education and employment,
and the involvement of children with disabilities in spiritual, cultural and sports life. Therefore, the resolution of such urgent
and urgent issues requires the steady attention of legislators and require appropriate regulatory regulation and activation of the
efforts of the executive authorities for their practical implementation.
