Статтю присвячено актуальній лінгводидактичній проблемі використання методів навчання у формуванні професійної комунікативної компетентності студентів-філологів у процесі вивчення фонетики й орфоепії української мови. Визначено й описано залежність вибору методів від дидактичної мети, характеру навчального матеріалу, типу занять у вищій школі, структурних і змістових особливостей комунікативної компетентності. На основі аналізу літератури з проблеми здійснено спробу групування методів за типом занять з акцентуванням уваги на самостійній роботі студентів, яка на сучасному етапі реформування вищої освіти є одним із провідних засобів професійного становлення студентів. Основні положення статті проілюстровано конкретними прикладами. Доведено, що дидактичним матеріалом, який найбільше відповідає сутності комунікативної компетентності, є текст, робота з яким дозволяє формувати мовний, мовленнєвий, соціокультурний, діяльнісний та професійний складники комунікативної компетентності. Проілюстровано застосування методів у роботі з текстом та позааудиторній підготовці студентів. Окреслено перспективні напрями удосконалення системи методів навчання, їх адаптацію до сучасних вимог.
Статья посвящена актуальной лингводидактической проблеме использования методов обучения в формировании профессиональной коммуникативной компетентности студентов-филологов в процессе изучения фонетики и орфоэпии украинского языка. В ней определена и описана зависимость выбора методов от дидактической цели, характера изучаемого материала, типа занятий в высшей школе, структурных и содержательных особенностей профессиональной коммуникативной компетентности. На основе анализа литературы по проблеме исследования предпринята попытка группирования методов по типу занятий с акцентированием внимания на самостоятельной работе студентов, которая на современном этапе реформирования высшей школы выступает одним из основных средств профессионального роста студентов. Основные положения статьи иллюстрируются конкретными примерами. В процессе исследования доказано, что текст как дидактический материал более всего отвечает особенностям коммуникативной компетентности, позволяет формирование языковой, речевой, социокультурной, деятельностной составляющих этого сложного интегративного явления, описано использование методов в работе с текстом и внеаудиторной деятельности студентов. В статье определены перспективные направления усовершенствования системы методов обучения, их адаптации к современным требованиям.
The article is devoted to the urgent linguistic and didactic problem – the use of teaching methods in professional communicative competence formation of students-philologists in the process of studying phonetics and orthoepy of Ukrainian language. It is determined and described the dependence of making choice of methods on didactic goal, character of educational material, lessons type in high school, structural and content peculiarities of communicative competence. Based on the analysis of the literature on the problem an attempt of methods grouping by the lesson type was done with the emphasis on independent students’ work, that is one of the main means of students’ professional formation at the present stage of high education reformation. The main principles of the article are illustrated with concrete examples. It is proved that didactic material, that is the most appropriate to the essence of communicative competence, is the text, work at which allows to form linguistic, speech, social and cultural, activity and professional components of communicative competence. The application of methods of work with the text and students training out of class is illustrated. The perspective directions of the system of teaching methods improvement, their adaptation to modern demands are outlined.
