У статті висвітлюються соціокультурні підстави медичної та філософської творчості
видатних лікарів-філософів доби Відродження. Виявляються фактори впливу духовних змін в процесі
переходу від теоцентризму до антропоцентризму на світогляд та медичне мислення лікарів-
філософів. На прикладі Парацельса розкриваються суперечності періоду становлення наукової
медицини.
This article elucidates socio-culture grounds of medical activity and philosophical creativity of the
famous physicians-philosophers of the Renaissance era. Ascertained are the factors of influence of spiritual
changes on the outlook and medical thinking of the physicians- philosophers in the process of transition from
theocentrism to anthropocentrism. Using Paracelsus as an example, disclosed are contradictions of the
period of formation of the scientific medicine.