Закономірності розвитку фонематичних процесів у дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення

Abstract

У статті автор представляє результати експериментального дослідження сформованості фонематичних процесів у дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ). Аналізує і характеризує виявлені механізми порушень, вказує на їх взаємообумовленість. Зазначає, що механізм порушення фонематичної складової мовленнєвої діяльності у дітей із ЗНМ є неоднорідним, про що свідчить неоднакова симптоматика проявів даного дизонтогенезу. Характер порушень свідчить про недостатність сформованості фонематичних уявлень внаслідок нестійкості та виснажливості фонематичної уваги, недостатньої сформованості фонематичного сприймання, фонематичного слуху та фонематичного аналізу, ймовірного прогнозування на фонологічному рівні мовленнєвої діяльності. Вказує, що виявлені недоліки є однією із причин недостатньої сформованості мовленнєвої діяльності у зазначеної категорії дітей. На основі отриманих результатів буде розроблено зміст методики формування комунікативного компонента у дітей п’ятого року життя із ЗНМ.

The study the main components of the children’s speech activity are of a great importance at the present stage of the special pre-school pedagogy development. Scientists use the latest scientific data about the psycholinguistic structure of speech activity, its psychological mechanisms. The problem of forming the communicative component of children’s speech activity in dysontogenesis are analyzed in a small number of works in the field of speech therapy (L Andrusyshyna, J. Ribcun, E. Sobotovich, W. Tishchenko and others). It confirms the relevance of further research in this field. The author of this article presents the results of experimental studies of the phonemic processes formation of five years old children with General Speech Impairment (GSI). She analyzes and characterizes the violation mechanisms and indicates their interdependence. The author notes that the impairment mechanism of the phonemic component of speech activity of children with GSI is heterogeneous because of the dissimilar symptomatology of given dysontogenesis. The nature of the impairment indicates the insufficiency of the phonemic notions formation due to the instability and derogation of phonemic attention, insufficient development of the phonemic awareness, hearing and analysis, probabilistic forecasting on the phonological level of speech activity. The author points that the identified deficiencies are one of the reasons for the insufficient development of a speech activity in specified category of children. We will work out the methodological content of the communicative component formation of five years old children with GSI on the basis of these results