У статті досліджуються тенденції розвитку етнополітології. Відзначається, що
сучасна етнополітологія переживає теоретико-методологічну кризу, пов’язану, по-перше, з
істотною зміною етнополітичної реальності, а по-друге, з лінгвістичним поворотом в
гуманітарних науках. Шляхом використання методів дослідження історії понять, розкрито
теоретико-методологічний статус низки нових понять: дискурс, гра, ідентичність.
Показано, що класична етнополітологія базувалася на концепті «приналежності» (етнічної,
релігійної, мовної тощо). Натомість, в умовах Постмодерну, концепт «приналежності»
змінюється концептом «ідентичності». Концептам «роль», «гра» й «ідентичність»
властива сутнісна довільність. Кожен з концептів відображає вільну орієнтацію на
прийняття гри, ролі та ідентичності. Така ситуація Постмодерну знімає традиційні
політичні протиріччя, зокрема й етнічного характеру. Однак політика ідентичності
опиняється залежною від дискурсивних впливів. Водночас, ідентичності, котрі базовані на
ситуативній грі, – нестабільні. Кризові умови неминуче призводитимуть до регресу
ідентичностей.
The article investigates trends in the development of ethnopolitics. It is noted that modern
ethnopolitics is experiencing a theoretical and methodological crisis, connected, firstly, with a
significant change in ethnopolitical reality, and secondly, with a linguistic turn in the humanities. In
the article, using the methods of research of the history of concepts, the theoretical and
methodological status of a number of new concepts is revealed: discourse, game, identity. It was
shown that classical ethnopolitics was based on the concept of «belonging» (ethnic, religious,
linguistic, etc.). Instead, in the context of Postmodern, the concept of «belonging» is replaced by the
concept of «identity». Concepts of «role», «game» and «identity» are inherent arbitrariness. Each
of the concepts reflects the free orientation of the adoption of the game, role and identity. This
postmodern situation removes traditional political contradictions, including the ethnic character.
However, the politics of identity turns out to be dependent on discursive influences. At the same
time, identities, which are based on a situational game, are unstable. Crisis conditions will
inevitably lead to regression of identities.
