У статті було з’ясовано ефективність різних методичних підходів (розвиток провідних та розвиток недостатньо розвинутих для спортсмена фізичних якостей) до фізичної підготовки кваліфікованих волейболістів. Встановлено, що заняття за диференційованими програмами фізичної підготовки кваліфікованих волейболістів, незалежно від їх спрямованості, сприяли достовірному (р≤0,05−0,001) зростанню переважної більшості показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості. Сумарний середньостатистичний приріст результатів фізичної підготовленості на першому етапі здвоєного макроциклу кваліфікованих волейболістів ЕГ-1 склав 15,69%, а спортсмени з ЕГ-2 покращили свої показники на 20,74%, що свідчить про ефективність запропонованих програм. Особливо слід наголосити, що рівень фізичної підготовленості кваліфікованих волейболістів достовірно зростав (р≤0,05−0,001) як в підготовчому, так і в змагальному періодах.
В статье была выявлена эффективность разных методических подходов (развитие ведущих и развитие недостаточно развитых для спортсмена физических качеств) к физической подготовке квалифицированных волейболистов. Установлено, что занятия по дифференцированным программам физической подготовки квалифицированных волейболистов, независимо от их направленности, способствовали достоверному (р≤0,05-0,001) росту подавляющего большинства показателей общей и специальной физической подготовленности. Суммарный среднестатистический прирост результатов физической подготовленности на первом этапе сдвоенного макроцикла квалифицированных волейболистов ЭГ-1 составил 15,69%, а спортсмены из ЭГ-2 улучшили свои показатели на 20,74%, что свидетельствует об эффективности предложенных программ. Особо следует отметить, что уровень физической подготовленности квалифицированных волейболистов достоверно возрастал (р≤0,05-0,001) как в подготовительном, так и в соревновательном периодах.
High level of development of modern volleyball, the increase of intensity of competition activity and of the range of playing actions require the athletes to apply maximum physical efforts in fast-pace situations that occur on a volleyball court. Based on the analysis of the number of scientific researches, a topical scientific and practical task of determining effective methodological approaches to differentiation of physical training of qualified volleyball players based on complex account of the components of individual physical preparedness has been pointed out.
Efficiency of various methodological approaches (development of primary and undeveloped physical qualities of an athlete) to physical training of qualified volleyball players. The following methods have been applied: theoretical analysis and generalization of data taken from scientific and methodological references and empirical materials of the available researches; pedagogical survey; pedagogical experiment; methods of statistical computation. It has been determined that lessons by differentiated programs of physical training of qualified volleyball players, regardless of their orientation, promoted (р≤0,05−0,001) increase of the majority of indices of general and special physical preparedness. Overall average increase of the results of physical preparedness at the first stage of a double macrocycle of qualified volleyball players EG-1 was 15.69%, while athletes from EG-2 improved their indices by 20.74%, which proves the efficiency of the proposed programs. It should specifically be noted that level of physical preparedness of qualified volleyball players increased (р≤0,05−0,001) both in preparatory and competition periods.
