Актуальність дослідження.
Сучасна творча освіта потребує
створення інтегрованої системи
вправ, яка включала б класичні мовноголосові та сучасні словесно дієві
вправи і тренінги, зокрема на
вироблення навичок правильного
фонаційного дихання.
Постановка проблеми.
Невміння керувати своїм диханням
призводить до швидкої перевтоми
голосотворчого апарату. Розвинене
фонаційне дихання, є основою
народження живого дієвого слова на
сцені і надзвичайно важливим
елементом професійної акторської
майстерності.
Аналіз останніх досліджень і
публікацій. У багатьох науково-педагогічних та методичних
дослідженнях пропонуються
різноманітні вправи для розвитку
сценічної мови. Серед них праці
Баженова Н., Бурлуцького А., Герца І.,
Гладишевої А., Грицан Н., Євдокимової В., Кусяк І., Лавріненко О., Лимаренко Л., Наконечної О., Нечаєнко Т.,
Раденко Ю., Стадніченко Н., Прянішнікова О., Черкашина Р., Чорної К.,
Юдова М., Васильєва Ю., Мейзнер С.,
Чаббак І., Мосса Л., Мейндла Е., Раскіна Д., Моріса Е. , Файна Г. та
інші.
Постановка завдання. Душевне
хвилювання, неправильна постава,
контрольоване дихання з боку великої
мускулатури викликають затиски і
розлад артикуляційно-резонаторної
системи. Їх усунення – основне
завдання дихального тренінгу в
процесі навчання сценічній мові.
Подані в статті вправи з дихання
допомагають вирішити ці проблеми.
Виклад основного матеріалу.
Від дихання залежить краса, сила і
легкість голосу, багатство
динамічних відтінків, музикальність
та мелодійність мовлення. Для
оволодіння фонаційним
діафрагмально-реберним (змішаним)
диханням необхідно натренувати всі
м’язи, які беруть участь у дихальному
процесі: діафрагму, нижні черевні і
міжреберні м’язи. Саме таке дихання
вважається правильним, оскільки
воно найповніше насичує легені
повітрям, забезпечує еластичну
роботу м’язів діафрагми, дозволяє
виголошувати тривалі промови. При
такому диханні актор не
перевтомлює голосові зв’язки,
вимовляє слова голосно й виразно.
Висновки. Подана система вправ
сприяє розкріпаченню дихального
апарату, зняттю емоційних та
інтелектуальних затисків,
удосконалює володіння фонаційним
диханням та розмовним голосом,
допомагає досягти високого рівня
дикційної майстерності та
нормативності. Кожна вправа
передбачає імпровізацію та
варіативність у її виконанні.
Urgency of the research. Modern
creative education requires developing
an integrated exercise system which
would include classical language and
voice as well as modern verbal activities
and trainings particularly aimed at
correct phonatory breathing skills.
Target setting. Inability to control
your breathing leads to quick vocal
apparatus over-strain. Developed
phonatory breathing is the basis of
formation of a live efficient word on the
stage and an incredibly important
element for professional acting
technique.
Latest researches and
publications analysis. A lot of
scientific and pedagogical as well as
methodological researches offer various
exercises for scenic speech development.
Among them are the works of
N. Bazhenov, A. Burlutskyi, I. Gerts,
A. Gladysheva, N. Grytsan, V. Yevdokymova, I. Kusiak, O. Lavrinenko,
L. Lymarenko, O. Nakonechna, T. Nechayenko, Yu. Radenko, N. Stadnichenko,
O. Prianishnikov, R. Cherkashyn,
K. Chorna, M. Yudov, Yu. Vasiliev,
S. Meizner, I. Chabbak, L. Moss, E. Meindl, D. Raskin, E. Moris, G. Fain
and others.
The research objective. Mental
disturbance, bad posture, controlled big
muscles breathing cause inhibition as
well as articulatorily and resonant
system disorder. The main task of
breathing training in the process of
scenic speech learning is to get rid of
them. Breathing exercises mentioned in
the article help to solve these problems.
The statement of basic material.
The beauty, power and lightness of voice,
the richness of dynamic shades, speech
musicality and tunefulness depend on
breathing. In order to master phonatory
diaphragmatic and costal (mixed)
respiration it is necessary to train all
muscles that take part in the breathing
process: diaphragm, lower stomach
muscles and intercostal muscles. This
breathing is considered to be correct
because it saturates the lungs with
oxygen, ensures the elastic diaphragm
muscles work and allows making long
speeches. Breathing this way, the actor
doesn’t overstrain the vocal cords,
pronounces the words loudly and clearly.
Conclusions. The suggested exercise
system favours the liberation of
breathing apparatus, emotional and
intellectual inhibition removal, improves
the phonatory breathing skills and
speaking voice, helps to achieve a high
level of diction art and corresponding to
norm. Each exercise foresees
improvisation and variability in its
performance.