У статті розглядається проблема актуалізації творчо-виконавської діяльності магістрантів музичного мистецтва в процесі інструментально-виконавської підготовки, яка є важливою складовою всього навчального процесу в магістратурі та в педагогічній діяльності майбутнього вчителя музики. Мета статті полягає у створенні теоретичної моделі інструментально-виконавської підготовки магістрантів музичного мистецтва, де творчо-виконавській діяльності відводиться першочергове місце. Автор визначає творчо-діяльнісний компонент у змістовно-структурній характеристиці зазначеної підготовки як головний у навчанні в інструментальному класі. Інструментально-виконавська підготовка магістрантів відбувається на засадах формування ціннісних орієнтацій, розвитку музичного мислення; креативних (творчих) якостей студентів; дослідницької активності та стійкого пізнавального інтересу.
В статье рассматривается проблема актуализации творчески-исполнительской деятельности магистрантов музыкального искусства в процессе инструментально-исполнительской подготовки, которая является важной частью всего процесса обучения в магистратуре и в педагогической деятельности будущего учителя музыки. Цель статьи заключается в построении теоретической модели инструментально-исполнительской подготовки магистрантов музыкального искусства, где творчески-исполнительской деятельности отводится первоочередное место. Автор определяет творчески-деятельный компонент в содержательно-структурной характеристике указанной подготовки как главный в обучении в инструментальном классе. Инструментально-исполнительская подготовка магистрантов осуществляется на основе формирования ценностных ориентаций, развитию музыкального мышления, креативных качеств студентов, исследовательской активности и устойчивого познавательного интереса.
The article considers the problem of musical art student’s actualization related to creative and performing activities in the instrumental-performance training process, which is an important educational component in a master’s process; and in the future music teacher’s pedagogical activity as well. The article’s purpose is to highlight a theoretical model of the musical art student’s instrumental-performing training, where creative and performing activities have the highest priority. The author defines creative and active component in the specified training content as a major class learning tool. This instrumental-performing training component of graduates provides the ability focus on applying the acquired knowledge and skills in practical activities. Component’s formation is impossible without engaging the students in creative and performing activities throughout your graduate school time. The instrumental-performing training principles of masters are identified in the article, for example: values formation, musical thinking development (the ability to deeply and adequately perceive and interpret any musical work); student’s creative qualities (developed musical imagination, artistic skill, imaginative richness); research activities and sustainable cognitive interest.
Attracting students to creativity is an effective means of artistic problem variationally solution. Musical works interpretations and their variants are created by the choice and evaluation, student’s creative energy selection and encouraging their creativity which are the best performing levers of process activation.
The article states that future master’s performing activity can have different focuses including a solo performance, a concertmaster, an ensemble musician, or even pedagogical music interpretation.Such work requires constant musical training, learning repertoire; it expands the musician’s creative horizons and perfects his artistic skills; allows to be an active music promoter. Of course, pedagogical repertoire and its development is a creative work, as well as the ability of sight-reading, transposing and arranging music; getting acquainted with new musical repertoire. The scientific and methodological work is the second type of creative activity related to music teacher’s future and is aimed at improving its educational process and increasing pedagogical skills level. The most common learning methods are following: studying of methodological literature, pedagogical repertoire selection and its annotation, processing and transcriptions, creating instructions for music material, guidelines and suggestions. Since the master’s training is classified as instrumental-performing in the arts field and has certain specificity, it is advisable to use indirect pedagogical approaches that contribute to future specialist’s creative potential and its activation.
