В статье дается характеристика нового интегративного направления лингвистики ХХІ в. – лингвометафорологии, у которой постепенно формируется теоретикометодологическая база и категориально-терминологический аппарат, накапливается эмпирический материал. Однако многие теоретические положения требуют неоднократного научного осмысления, обобщения и систематизации, а терминология нуждается в уточнении и унификации. На основе анализа основных публикаций в данной области освещаются актуальные проблемы и предпринимается попытка прогнозирования динамики развития лингвометафорологии.
У статті дається характеристика нового інтегративного напряму лінгвістики ХХІ ст. – лінгвометафорології, у якої поступово формується теоретико-методологічна база і категоріально-термінологічний апарат, накопичується емпіричний матеріал. Однак багато теоретичних положень потребують неодноразового наукового осмислення, узагальнення і систематизації, а термінологія – уточнення та уніфікації. На основі аналізу основних публікацій у даній галузі висвітлюються актуальні проблеми і робиться спроба прогнозування динаміки розвитку лингвометафорологии.
The article presents the characteristic of a new integrative direction of linguistics of the XXI century – linguometaphorology, which gradually formed a theoretical and methodological base and the categorical and terminological apparatus, accumulates empirical material. However, many theoretical positions require repeated scientific understanding, generalization and systematization, and the terminology needs clarification and unification. Based on the analysis of the main publications in this direction highlights the actual problems and attempts to predict the dynamics of the development of linguometaphorology. Discussion is a determination of the nature of metaphor, its structure, mechanisms of formation and perception, types of metaphorical motivation, modeling of metaphorization, detection of the specificity of metaphorical conceptualization and representation. Promising is the study of metaphor in linguоsemantic, linguоcognitive, linguоcultural, linguopoetics and lexicographical aspects