Стаття присвячена актуальній проблемі розвитку рефлексивності у майбутніх викладачів як чинника становлення психологічної позиції рівності. На сьогоднішній день у психології визнано суб’єкт-суб’єктну взаємодію викладачів зі студентами як один з найбільш ефективних способів створити умови для їхнього професійного та особистісного зростання. Водночас багато викладачів декларує таку взаємодії, використовуючи діалогічний стиль, надаючи студентам можливість висловити власну думку, при цьому ігноруючи її змістове наповнення, причини виникнення, не дозволяючи висловлювати критичні зауваження, питання тощо. Тому становлення психологічної позиції рівності допоможе викладачам не тільки декларативно виявляти рівність, але й на психологічному рівні визнавати особистість студента рівноправною. У статті рефлексивність розглядається як ключовий чинник становлення психологічної позиції рівності. Обґрунтовано актуальність визначеної проблеми, здійснено теоретичний аналіз взаємозв’язку зазначених феноменів у психологічній літературі та визначено сутність розуміння поняття "рефлексивність". Подано результати емпіричного вивчення кількісних показників розвитку рефлексивності у студентів четвертого курсу та магістрантів. Відмічено основні відмінності у рівнях розвитку та особливості вияву кожного з них на різних етапах професійного становлення майбутніх викладачів. У результаті теоретичного та емпіричного вивчення наголошується на необхідності підсилення розвитку досліджуваного феномена у майбутніх викладачів підчас їхнього навчання у ВНЗ.
Статья посвящена актуальной проблеме развития рефлексивности у будущих преподавателей как фактора становления психологической позиции равенства. На сегодняшний день в психологии признано субъект-субъектное взаимодействие преподавателей со студентами как один из наиболее эффективных способов создать условия для их профессионального и личностного роста. В то же время многие преподаватели декларирует такое взаимодействие, используя диалогический стиль, предоставляя студентам возможность высказать собственное мнение, при этом игнорируя его содержательное наполнение, причины возникновения, не позволяя высказывать критические замечания, вопросы и тому подобное. Поэтому становление психологической позиции равенства поможет преподавателям не только декларативно проявлять равенство, но и на психологическом уровне признавать личность студента равноправной. В статье рефлексивность рассматривается как ключевой фактор становления психологической позиции равенства. Обоснована актуальность определенной проблемы, осуществлен теоретический анализ взаимосвязи указанных феноменов в психологической литературе и определена сущность понимания понятия "рефлексивность". Представлены результаты эмпирического изучения количественных показателей развития рефлексивности у студентов четвертого курса и магистрантов. Отмечено основные различия в уровнях развития и особенности проявления каждого из них на разных этапах профессионального становления будущих преподавателей.
В результате теоретического и эмпирического изучения делается акцент на усилении развития исследуемого феномена у будущих преподавателей во время их обучения в вузе.
The article is devoted to the issue of reflexivity of future teachers as a factor of psychological position of equality. Today psychology is recognized subject-subject interaction with teachers and students as one of the most effective ways to create conditions for their professional and personal growth. However, many teachers declare this interaction using a dialog style, giving students the opportunity to express their own opinion, while ignoring its semantic content, causes, they don’t allow to express criticism, to ask questions and so on. That is why, the formation of psychological position of equality helps teachers to identify not only declarative equality, but also on the psychological level, to recognize equally the identity of the student. In the article reflexivity is seen as a key factor of psychological position of equality. Actuality of the problem is identified, the theoretical analysis of the relationship of these phenomena in psychological literature and understanding of the essence of the concept of "reflexivity" is made. The results of empirical study of quantitative indicators of reflexivity in the fourth year students and undergraduates are given in this article. The major differences in development levels and features of expression of each at different stages of professional development of future teachers are noted.
As a result of theoretical and empirical study it is emphasized the need for reinforcement of the studied phenomenon of future teachers during their studies at university.
