У статті викладено результати теоретичного аналізу розробленості проблеми іншомовної комунікативної компетенції як психологічного феномену. Автор, резюмуючи формулювання радянськими, українськими, та зарубіжними вченими терміну "комунікативна компетентність", визначає її як сукупність сформованих професійних знань, комунікативних і організаторських вмінь, здібностей до самоконтролю, емпатії, культури вербальної та невербальної взаємодії, яким необхідно приділити особливу увагу при професійній підготовці фахівців різних профілів, особливо у професіях типу "людина - людина". Іншомовна комунікативна компетентність відрізняється складною структурою та взаємодією з внутрішніми особливостями комунікантів та зовнішніми умовами комунікаційного середовища, які у сукупності можуть справляти позитивний чи негативний вплив на процес комунікації. Автором сформульовано поняття "іншомовна комунікативна компетентність" як здатність знаходження адекватної ситуаціям взаємодії вербальних і невербальних засобів і способів формування та формулювання думки при її породженні та сприйнятті рідною і нерідною мовами.
В статье изложены результаты теоретического анализа разработанности проблемы иноязычной коммуникативной компетенции как психологического феномена. Автор, резюмируя формулировки советскими, украинскими и зарубежными учеными термина "коммуникативная компетентность", определяет ее как совокупность сформированных профессиональных знаний, коммуникативных и организаторских умений, способностей к самоконтролю, эмпатии, культуры вербального и невербального взаимодействия, которым необходимо уделить особое внимание при профессиональной подготовке специалистов различных профилей, особенно в профессиях типа "человек - человек". Иноязычная коммуникативная компетентность отличается сложной структурой и взаимодействием с внутренними особенностями коммуникантов и внешними условиями коммуникационной среды, которые в совокупности могут оказывать позитивное или негативное влияние на процесс коммуникации. Автором сформулировано понятие "иноязычная коммуникативная компетентность" как способность нахождения адекватного ситуациям взаимодействия вербальных и невербальных средств и способов формирования и формулирования мысли при ее порождении и восприятии на родном и неродном языках.
The article presents the results of the theoretical analysis of the problem elaboration of foreign language communicative competence as a psychological phenomenon. The author, summarizing the formulation of the Soviet, Ukrainian and foreign scientists of the term "communicative competence" that defines it as a set formed of professional knowledge, communicative and organizational skills, abilities to self-control, empathy, culture, verbal and nonverbal interaction, which is necessary to pay special attention to training of specialists of different profiles, especially in professions such as "man – man".
Foreign language communicative competence has a complex structure and interaction with specific features of the communicants and the external environment communication environment, which together can have a positive or negative impact on the communication process. The author formulated the concept of "foreign language communicative competence" as the ability of finding adequate situations of the interaction of verbal and non-verbal means and ways of formation and formulation of thought in its generation and perception in native and non-native languages.
