Подається розуміння Бартом «природного богослов’я», а також ключові ідеї для його заперечення. В результаті дослідження можна прийти до наступних висновків. Барт відкидав швидше загальне одкровення Бога, приймаючи лише особливе Його одкровення. Барт відкидав усі намагання знайти раціональне обґрунтування для християнства, доводячи, що немає ніякого шляху від людини до Бога, є тільки один шлях – від Бога до людини. Карл Барт ні в якому разі не був противником науки, як і його відкинення природного богослов’я не вказує на відкинення науки як такої взагалі. Він був радикальний особливо до тих німецьких християн, які прагнули нацистську пропаганду поставити на місце Слова Божого, на що вказує Барменська декларація. Саме в такому ракурсі до кінця свого життя він відкидав таке природне богослов’я. Отже, його богослов’я, зокрема природне, як і біографію, необхідно розглядати у зв’язку з історичними подіями, в які жив і працював богослов.
The article provides an understanding of Barth of «natural theology» as well as key ideas for his denial. As a result of the study, the following conclusions can be drawn. Barth rejected rather the general revelation of God, accepting only His special revelation. Barth rejected all the attempts to find a rational justification for Christianity, proving that there is no way from man to God, there is only one way –from God to man. Karl Barth in no way was an adversary of science, as well as his rejection of natural theology does not indicate the rejection of science as such in general. He was radical especially to those German Christians who sought to put Nazi propaganda in place of the Word of God, as indicated by the Barman Declaration. It was in this perspective that he rejected such a natural theology to the end of his life. Consequently, his theology, in particular the natural, as well as the biography, should be considered in connection with the historical events in which the theologian lived and worked.
