Поетика художньої прози Михайла Козоріса: жанрово-стильові аспекти

Abstract

У дисертації вперше цілісно досліджено, систематизовано й узагальнено поетологічні особливості прозописьма Михайла Козоріса. Запропоновано об’єктивну оцінку художньої епіки митця, охарактеризовано особливості її жанрово-стильових вирішень. Декодовано і системно окреслено жанрову еволюцію, стильову домінанту та специфіку образного синтезу письменника. У роботі проаналізовано оригінальні твори митця, належні до його малої прози («Кровопійці», «Злочин», «То був злодій», «По кам’яній стежці» та ін.), жанрів повісті («Чорногора говорить», «Село встає»), роману («Голуба кров»). Визначено, що стильовою домінантою малої прози письменника став художній психологізм, оновлення психологічного портрету, пейзажу, поетики художніх деталей, прямої авторської характеристики та внутрішнього мовлення. З’ясовано, що метанаратив соціально-психологічної повісті у новелах «Чорногора говорить» становить єдність діахронного і синхронного типів повістування. Поетика жанру включає поєднання принципів новелістичного й оповідного типів художнього мислення. Ознаки соціально-психологічної повісті виявляються у часовій тяглості подій, опрацюванні кількох сюжетних ліній. Новелістичний дискурс характеризується стислим викладом подієвості у межах одного епізоду, лаконізмом думки, яскравістю і влучністю художніх засобів. Індивідуальний стиль митця характеризують поетика контрастних деталей, монтаж епізодів-новел, активність хронотопу дороги, психологізація сюжетних перипетій, несподівана трансформація сюжетобудови. Роман «Голуба кров» потрактовано як доказ системної сформованості романного мислення і письма, опанування епіком жанрами роману виховання, хроніки, епопеї, лірико-імпресіоністичного роману, кінороману, оновлення стилетворчих прийомів. Для творчої манери романіста характерне поєднання ліризму із психологізмом, конкретно-реалістичного малюнку з філософськими роздумами, художні атрибуції місця значущості у світі, зображення людини в її зв’язках із соціальним середовищем і Всесвітом.

В диссертации впервые целостно исследованы, систематизированны и обобщены поэтологические особенности художественной прозы М. Козориса. Предложена объективная оценка художественной эпики писателя, характеристика ее жанрово-стилевых особенностей. Системно раскрыты жанровая эволюция, стилевая доминанта и специфика образного синтеза писателя. В работе проанализированы оригинальные произведения автора, составляющие его малую прозу: рассказы («Кровопийцы», «Преступление», «Это был вор», «По каменной тропе» и др.), повести («Черногора говорит», «Село встает»), роман («Голубая кровь»). Определено, что стилевой доминантой малой прозы писателя стал художественный психологизм, продуктивное использование психологического портрета, пейзажа, поэтики художественных деталей, прямой авторской характеристики, внутренней речи. Установлено, что характер социально-психологической повести в новеллах «Черногора говорит» определяет единство диахронного и синхронного типов повествования. Поэтика жанра включает сочетание принципов новеллистического и повествовательного типов художественного мышления. Признаки социально-психологической повести проявляются во временной протяженности событий, нескольких сюжетных линиях. Новеллистический дискурс характеризуется кратким изложением информации в пределах одного эпизода, лаконизмом мысли, яркостью и точностью художественных средств. Индивидуальный стиль прозаика характеризуют контрастные детали, монтаж эпизодов-новелл, хронотоп дороги, психологизация сюжетных перипетий, неожиданная трансформация событийности. Роман «Голубая кровь» стал свидетельством овладения системной сформированности романного мышления и письма, жанрами романа воспитания, хроники, эпопеи, лирико-импрессионистического романа, киноромана, обновления стилевых приемов. Для творческой манеры романиста характерно сочетание лиризма с психологизмом, конкретно-реалистического рисунка с философскими размышлениями, представление о месте и роли личности в современном мире со стремлением изобразить человека в его связях с социальной средой и Вселенной.

In the dissertation the poetical features of Mykhailo Kozorys' prose writing have been first integrally investigated, systematized and generalized. The objective estimation of the artistic prose of the artist with description of its genre and style decisions has been offered. The genre evolution, style dominant and specification of figurative synthesis of the writer have been systematically outlined. The work has analyzed the original compositions of the artist: small prose – «Blood-suckers», «Crime», «That was a villain», «On a stone track» and others, stories «Chornohora Speaks», «Village Rises», the novel «Blue Blood». It is certain that the artistic psychologism, productive use of a psychological portrait, landscape, poetics of artistic details, the direct author's characteristic and internal speech became a style dominant for the small prose of the writer. The problem and thematic circle of the small prose of the artist comprises: processing of «eternal topics» – a hard fate of the woman peasant («To the town»), tragical pages of life of the dismissed employee of the plant («Crime»), «rank psychology» of the former heroes-Sich Riflemen («That was a villain»), the patriarchal world of the West Ukrainian peasant («On a stone track», «Two forces»), the fate of a talented child in the conditions of social and national oppression («Punishment», «Steppe», «The father's assistant»). Poetically specified dominants mark philosophical intensions of use of means of humour and satire (while condemning pseudo-patriotism, internal weakness of the intellectuals («Triyumvirat», «Monument», «Veche»). Interpretation of a «traditional» soviet subject cliche, presence of the hero, who consolidated the new created soviet society, became the elements of poetics of the story «The Village Rises»: he as the carrier of energetics and ideology, morals and outlook of the village, is aimed to use the property of the proletarian city in establishment of the «real» soviet power in the village. It is established that the character of the social and psychological story in short stories «Chornohora Speaks» defines the unity of diachronic and synchronous types of narration. The poetics of genre includes the combination of the principles of novelistic and narrative types of artistic thinking. The signs of the social and psychological story are shown in temporary slowness of events, several subject lines. The novelistic discourse is characterized by information summary within one episode, laconicism of a thought, brightness and accuracy of the artistic means. The individual style of the artist is characterized by contrasting details, editing of episodes-stories, chronotope оf the road, psychologization of plot peripeteias, unexpected transformation of eventfulness. In «Chornohora Speaks» all the events happen in a Hutsul ethnonational scope that transfers the consciousness of the reader to other psychological, ethnomental and exotic level. Due to this the story is a bright model of creative comprehension of national culture and traditions. Evolution of the artistic system of M. Kozorys-romanist goes from the development of separate characters, themes and storylines to the difficult polyphony interlacing in it of intimate and lyrical, ideological, political and, at last, philosophical problems. Means of artistic psychologism in the reflection of the pseudo-patriot's figure in the composition are divided into two directions. The first is formed by pseudo-idea of a concept of national patriotism in actions and activity of the main character of the composition, his appearance. The second view appears from disclosure of his inner world. The novel «Blue Blood» has been recognized as the evidence of the final mastering of system formation of a novelistic thinking and writing, mastering genres of the novel of education, the chronicle, epic, lyrical and impressionistic, the movie novel, updating the style creating means. The combination of lyricism with psychologism, concrete and realistic drawing with philosophical thoughts, the idea of the place and the role of the personality in modern with aspiration to represent the person in her connections with the social environment and the Universe is characteristic of a creative manner of the novelist.