У статті аналізуються нові тенденції у розвитку функціональної лінгвістики, для якої
характерним є не тільки співіснування різних шкіл і напрямів, а наявність полідисциплінарних наук, які
становлять не суто механічне поєднання кількох дисциплін та їх методичних апаратів, а якісно нові
ідеї зі своїми предметами дослідження та понятійно-термінологічним інструментарієм, з-поміж
яких уже упевнено заявив про себе антропоцентричний неофункціоналізм.
В статье анализируются новые тенденции в развитии функциональной лингвистики, для
которой характерно не только сосуществование различных школ и направлений, а наличие
междисциплинарных наук, представляющих не чисто механическое объединение нескольких дисциплин
и их методических аппаратов, а качественно новые идеи со своими предметами исследования и
понятийно-терминологическим инструментарием, из числа которых уже уверенно заявил о себе
антропоцентрический неофункционализм.
The article deals with analyzes of new trends in the development of functional linguistics that is
characterized not only by the coexistence of different schools of thought, but with the help of the presence of
interdisciplinary sciences. They have no purely mechanical combination of several disciplines and teaching
methods, but qualitatively new ideas with their subject of study both conceptual and terminological tools,
among of which anthropocentric neofunctionalism has confidently declared itself.