У статті аналізується художня стратегія моделювання іншомовності персонажів, яка
розглядається як гібридний лексико-граматико-стилістичний феномен. Розроблено низку принципів
для класифікації мовленнєвих засобів, уживаних із метою реалізації вищезгаданої стратегії.
Стверджується, що іншомовність персонажа може проявлятися у вигляді елементів прямого
мовлення на тлі умовної лексико-граматичної та/або стилістичної нейтральності відповідного
мікроконтексту, спеціально акцентуватися автором у складі ремарок або функціонувати як єдиний
комплекс перших та других. Крім того, у складі як персонажного, так і авторського мовлення
виокремлено явища нижчого порядку, природа кожного з яких детермінована конкретним типом
переважно вживаних мовленнєвих засобів.
В статье анализируется художественная стратегия моделирования иноязычности
персонажей, рассматриваемая как гибридный, лексико-грамматико-стилистический феномен.
Разработан ряд принципов для классификации речевых средств, употребляющихся с целью реализации
вышеупомянутой стратегии. Утверждается, что иноязычность персонажа может проявляться в
виде элементов прямой речи на фоне относительной лексико-грамматической и/или стилистической
нейтральности соответствующего микроконтекста, специально акцентироваться автором в
составе ремарок или функционировать как единый комплекс первых и вторых. Кроме того, в составе
как персонажной, так и авторской речи выделен ряд явлений низшего порядка, природа каждого из
которых детерминирована конкретным типом преимущественно употребляемых речевых средств.
The article examines the art modelling strategy of foreign-language characters, regarded as a hybrid,
lexical, grammatical and stylistic phenomenon. A number of guidelines for the classification of speech means
has been used for the purpose of realization of above-mentioned strategy. It has been alleged that foreign-
language character can be manifested in the form of elements of direct speech on the background of relative
lexical and grammatical and / or stylistic neutrality corresponding microcontext specially accented by the
author as part of remarks or to function as a single set of first and second. In addition, as a part of character,
the author’s speech has highlighted a number of lower-order phenomena, the nature of which has been
determined for each specific type of used advantageously speech means.