Методика навчання мови фізики учнів середньої загальноосвітньої школи

Abstract

У дисертації пропонується новий підхід до розбудови методики навчання мови фізики учнів середньої загальноосвітньої школи, який уперше в теорії та методиці навчання фізики враховує концептуальні положення єдиної теорії психічних процесів щодо двомовного характеру мислення. Із цих положень робиться висновок, що навчання учнів узгодженню мовленнєвих і образних структур як складових мови фізики має стати для них основою розуміння навчального матеріалу. Обґрунтовано вибір означення мови фізики, під якою розуміється система знаково-символічних засобів, які використовуються у навчальному процесі, пов’язаному з вивченням фізики. Запропоновано поділ цих засобів на нормативні та індивідуальні (за усталеністю і сферою вживання), а також на мовленнєві та образні (за тим, як вони можуть сприйматися). Врахувавши цей поділ, у пропонованій методиці особлива увага приділяється символотворчості учнів для потреб комунікації та мислення. Встановлено, що творчість у мовній сфері дозволяє їм активно опановувати і культурні мовні норми. Запропоновані такі нові напрямки роботи з навчання учнів мови фізики: ознайомлення учнів із синтаксичними засобами навчальних фізичних текстів; встановлення міжпредметних зв’язків “мовного” спрямування (на матеріалі математики, хімії, мовознавства); використання під час розв’язування фізичних задач методу ключових слів у застосуванні до слів-термінів. Визначені напрямки використання новітніх інформаційних технологій для навчання учнів мови фізики, пов’язані з можливостями мультимедіа. Розроблені відповідні програмні засоби. Експериментально доведено, що врахування двомовності розумових процесів через виконання учнями спеціальних завдань на перекодування фізичної інформації у різні форми сприяє розвитку їхніх розумових здібностей та формує в них дієві фізичні знання.

The new method of training is described. It supplies the language of physics for the pupils of the secondary school. This method is based on the conceptual propositions of the general theory of the psychical processes which are connected with the bilingual nature of the thinking. The results of this work show that the skill of the pupils to coordinate the oral and imaginative structures as the constituents of the language of physics forms the basis for the understanding of the teaching material. We have determined the choice of the definition of the physical language. It is the system of the symbolic aids which are used during the mastering of physics. These aids are subdivided into: 1) normative and individual; 2) oral and imaginative. The special attention is paid to the creation of the symbols by pupils and their activity in the language sphere. One must observe the following directions: – to get an information about the syntactical structures of the physical text; – to determine interdisciplinary connections of the “language” nature (on the material of mathematics, chemistry and linguistics); – to use the key word method during the solution of the physical problems. The author determines the fields of the new informative technologies for the teaching of the physical language. It is experimentally proved that the organization of the educational process which includes the bilingual nature of the thinking forms the effective knowledge of the pupils.