Науково-освітній простір є контекстом,
мірилом і перетином значної кількості напрямів
державного управління. Саме в науково-
освітньому просторі формується нова людина, яка
має прагнути як до свідомого та відповідального
суспільного управління та самоуправління, так і до сумлінного виконання
управлінської волі в системі владних відносин.
Інтернаціоналізація науково-
освітнього простору визначається як інтегративний процес, суть якого полягає в активізації ролі міжнародного співробітництва в усіх сферах діяльності
наукових і науково-освітніх установ та організацій. Він актуалізується відповідно до обраної стратегії з метою оптимізації міжнародної взаємодії як фактору розвитку. Існує стійкий інтегративний зв’язок між процесами глобалізації та інтернаціоналізації світового науково-освітнього простору, що визначає
необхідність здійснення комплексного управлінського впливу на ці процеси.
Як національні, так і глобальні процеси у світовому науково-освітньому
просторі потребують адекватного владного регулювання. У статті виділено
чотири рівні активізації влади в контексті інтернаціоналізації управління світовим науково-освітнім простором: міжнародний, державний, регіональний
та організаційний; на кожному реалізується певна владна стратегія та діють
екстернальні та інтернальні фактори впливу. Активізація влади на кожному
з рівнів має бути спрямована на визначення перспектив, довгострокових і ко-
має бути спрямована на визначення перспектив, довгострокових і короткострокових цілей та організацію науково-освітнього потенціалу щодо їх
досягнення та базуватися на творчому підході, узагальненні кращого досвіду і
впроваджені інновацій.
Стратегічне управління науково-освітнім простором є найважливішим
чинником успішного розвитку науки та освіти України в умовах, що постійно ускладнюються. Реалізація стратегії розширених можливостей з метою
інтернаціоналізації науково-освітнього простору країни, має фокусуватися
як на збереженні національного наукового потенціалу, так і на забезпеченні
підсилення інституційної спроможності для здійснення міжнародних стратегічних комунікацій; синергії зусиль органів влади, науково-освітніх установ, бізнесу та громадянського суспільства для збільшення та оптимізації
присутності України у міжнародному академічному, культурному та громадському середовищі.
Научно-образовательное пространство является контекстом, мерилом
и пересечением значительного количества направлений государственного
управления. Именно в научно-образовательном пространстве формируется
новый человек, который стремится как к сознательному и ответственному социальному управлению и самоуправлению, так и к добросовестному
выполнению управленческой воли в системе властных отношений. Интернационализация научно-образовательного пространства определяется как
интегративный процесс, суть которого заключается в активизации роли
международного сотрудничества во всех сферах деятельности научных и
научно-образовательных учреждений и организаций. Он актуализируется в
соответствии с выбранной стратегией с целью оптимизации международного взаимодействия как фактора развития. Существует устойчивая интегративная связь между процессами глобализации и интернационализации
международного научно-образовательного пространства, которая определяет необходимостью осуществления комплексного управленческого влияния на эти процессы. Как национальные, так и глобальные процессы в мировом научно-образовательном пространстве требуют адекватного властного регулирования. В
статье выделены четыре уровня активизации власти в контексте интернационализации управления мировым научно-образовательным пространством:
международный, государственный, региональный и организационный; на
каждом из них реализуется определенная властная стратегия, и действуют
экстернальные и интернальные факторы влияния. Активизация власти на
каждом из уровней должна быть направлена на определение перспектив,
долгосрочных и краткосрочных целей и организацию научно-образовательного потенциала по их достижению, а также базироваться на творческом подходе, обобщении передового опыта и внедрении инноваций.
Стратегическое управление научно-образовательным пространством
является важнейшим фактором успешного развития науки и образования
Украины в постоянно усложняющихся условиях. Реализация стратегии
расширенных возможностей с целью интернационализации научно-образовательного пространства страны должна фокусироваться как на сохранении национального научного потенциала, так и на обеспечении усиления институциональной способности для осуществления международных
стратегических коммуникаций; синергии усилий органов власти, научно-
образовательных учреждений, бизнеса и гражданского общества для увеличения и оптимизации присутствия Украины в международной академической, культурной и социальной среде.
Scientific and educational environment is the context, measure, and the
intersection of a significant number of public administration areas. It is just a
scientific and educational space, where a new personality forms who seeks as well
conscious and responsible public administration and government, as the faithful
implementation of the managerial will in the system of relations of power. The
internationalization of scientific and educational space is defined as an integrative
process, the essence of which is to enhance the role of international cooperation
in all fields of scientific and educational institutions and organizations. It is made
actual according to the chosen strategy to optimize international cooperation
as a factor of development. There is integrative sustainable relationship between
globalization and internationalization world scientific and educational space,
which determines the need for comprehensive administrative influence on these
processes. As well national processes as global ones in the world scientific and
educational space need the adequate imperious regulation. The author highlights
four levels of activization of power in the context of the internationalization of management: international, national, regional and institutional. Each of them
presents the certain imperious strategy and the influence of external and internal
factors. Activation of power on every levels should be aimed at identifying prospects,
long-term and short-term goals and organization of scientific and educational
potential for their achievements and be based on creativity, generalization of best
practice and introduced innovations.
Strategic management of scientific and educational space is an important
factor for the successful development of science and education in Ukraine
under increasingly difficult conditions. The strategy of enhanced capacity for
the internationalization of scientific and educational country space should focus
as well on maintaining national scientific potential, as on the reinforcement of
institutional capacity for international strategic communications; synergy of
efforts of authorities, educational institutions, business and civil society to increase
and optimize the presence of Ukraine in the international academic, cultural and
social environment.