DSpace at library NPU Dragomanova » Філософія освіти » 2015 рік » №2 »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/13526
Title: Історичне становлення інституційних засад критичного мислення: економічний, релігійний, мистецький та віртуальний виміри
Authors: Бойченко, Михайло
Keywords: критичне мислення
соціальні інститути
соціальні цінності
професія
цензори
колективізм
віра
секуляризація
мистецтво
соціальні функції
віртуальні соціальні мережі
етос
критическое мышление
социальные институты
социальные ценности
профессия
цензоры
коллективизм
вера
секуляризация
искусство
социальные функции
виртуальные социальные сети
этос
critical thinking
social institutions
social values
profession
censors
collectivism
faith
secularization
art
social functions
virtual social networks
ethos
Issue Date: 2015
Publisher: Інститут вищої освіти НАПН України
Citation: Бойченко М. Історичне становлення інституційних засад критичного мислення: економічний, релігійний, мистецький та віртуальний виміри / М. Бойченко // Філософія освіти. Philosophy of Education : науковий часопис / Інститут вищої освіти НАПН України, НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. – № 2 (17). – C. 132-152
Abstract: Статтю присвячено виявленню соціально-інституційних передумов виникнення і розвитку критичного мислення. Приклад успішності економічних інституцій показує, що завданням критики є не стільки бути наглядачем-поліцейським, який карає за відхилення від норми, скільки наставником-натхненником, який сприяє утвердженню нових цінностей, критикуючи недолугість старих. Варто відійти від стереотипу фундаментальної догматичності релігійного мислення як несумісної з критикою: дослідження релігійної історії показує, що утвердження догматів завжди було результатом бурхливої і, як правило, тривалої релігійної полеміки, догмати народжувалися з критики і потребували критику як засіб боротьби зі своїми альтернативами. Естетична критика та мистецтвознавство, на наше переконання, дають ключ до розуміння ціннісного аспекту інституційних засад критичного мислення. Віртуальні соціальні мережі є відповіддю на суспільний запит і пошуки більш варіативних і вільних від догматичних шаблонів механізмів здійснення колективної критики. Наскільки така відповідь є задовільною і адекватною до кінця не з’ясовано, оскільки потенціал використання віртуального виміру інституційних засад критичного мислення ще остаточно не окреслено – ані організаційно, ані концептуально. Поняття етосу виражає сам дух критичності як такої, що інституалізує соціальну реальність не меншою мірою, аніж сама вона спирається на певні інституційні засади.
Статья посвящена выявлению социально-институциональных предпосылок возникновения и развития критического мышления. Пример успешности экономических институтов показывает, что задачей критики не столько быть блюстителем-полицейским, который наказывает за отклонения от нормы, сколько наставником-вдохновителем, который способствует утверждению новых ценностей, критикуя несостоятельность старых. Стоит отойти от стереотипа фундаментальной догматичности религиозного мышления как несовместимой с критикой: исследование религиозной истории показывает, что утверждение догматов всегда было результатом бурной и, как правило, длительной религиозной полемики, догматы рождались из критики и требовали критику как средство борьбы со своими альтернативами. Эстетическая критика и искусствоведение, по нашему убеждению, дают ключ к пониманию ценностного аспекта институциональных основ критического мышления. Виртуальные социальные сети являются ответом на общественный запрос и поиски более вариативных и свободных от догматических шаблонов механизмов осуществления коллективной критики. Насколько такой ответ является удовлетворительным и адекватным до конца не выяснено, поскольку потенциал использования виртуального измерения институциональных основ критического мышления еще окончательно не обозначен – ни организационно, ни концептуально. Понятие этоса выражает сам дух критичности как таковой, что институализирует социальную реальность не меньше, чем сама она опирается на определенные институциональные основы.
The article is devoted to the revealing of social and institutional preconditions for the emergence and development of critical thinking. An example of successful economic institutions shows that the task of criticism is not so much be a supervisor and police-officer who punishes deviations from the norm, as a mentor, inspiration, who is contributing to the new values, criticizing the inadequacy of the old one. Criticism is needed not only for the destruction of obsolete, inefficient, and often dysfunctional forms of sociality, but even more important for reflection on new forms of sociality – namely in the mode of social constructivism. It should move away from the stereotype of the fundamental dogmatic character of the religious thought as incompatible with criticism: a study of religious history shows that the establishment of dogmas was always the result of violent and usually long religious controversy tenets born with critics and criticism needed as a means of combating its alternatives. Aesthetic criticism and art history, in our opinion, provide valuable clues to the aspect of the institutional framework of critical thinking. An art and art criticism are extremely powerful – when we take into account not Realpolitik, ie, the policy of brute force and coercion, and the scope of symbolic capital and symbolic power. Virtual social networks are a response to public demand and the search for a more varied and free from doctrinal templates mechanisms for collective criticism. How this answer is satisfactory and adequate – issues yet to be clarified, since the potential of the virtual dimension of the institutional framework of critical thinking has not fully outlined – neither organizational nor conceptually. The concept of the ethos conveys the unreducible character of communicative communities life world to conceptual and semantic grounds for understanding. This ethos can be transferred only to a set of values and hierarchy of specific communities and communication can never acquire universal distribution, though the ethos of several communities and could provide a basis for the formation of a narrow value, but in terms of generalized ethos of their understanding. The con cept of ethos expresses the spirit of criticism that institutionalizes the social reality no less than it relies on certain institutional principles.
URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/13526
Appears in Collections:№2

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Boychenko.pdf1.34 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.