Згідно викладеної теоретико-методологічної інтепретації
розглянутого явища виділено складові процесу самореалізації: інформація про власну цінність,
оволодіння власним внутрішнім світом, рефлексія, самооцінка, самовдосконалення особистості.
Функція, що детермінує роль вищезазначених утворень в процесах саморегуляції, визначається
їх взаємодією з оцінним ставленням до інших людей. Завдяки цьому процес самореалізації
детермінується не лише тими внутрішніми утвореннями, які в інтегрованій формі складають
структуру самосвідомості особистості, а й реальним досвідом спілкування, взаємодії з
оточуючим середовищем, у результаті чого дані утворення постійно соціально апробуються.
В соответствии с изложенной теоретико-методологической
интерпретацией рассмотренного явления были выделены составляющие процесса
самореализации: информация о собственной ценности, овладение личным внутренним миром,
рефлексия, самооценка, самосовершенствование личности. Функция, детерминирующая роль
перечисленных образований в процессах саморегулирования, определяется их
взаимодействием с оценочными отношениями к другим людям. Благодаря этому процесс
самореализации является детерминированным не только теми внутренними образованиями,
которые в интегрированной форме составляют структуру самосознания личности, но и
реальным опытом общения, взаимодействия с окружающей средой, в результате чего данные
образования постоянно подвергаются социальной апробации.
In accordance with given above theoretical and methodological interpretation of the
explored phenomenon the constituents of self-realization process have defined: the information about
the own value of capturing by the personal internal world, reflection, self-appraisal, self-improvement
of personality. The function, which determines the role of mentioned formations in the processes of
self-regulation, is determined by their interaction with evaluating attitude toward other people. Due to
this the process of self-realization is determined not by internal formations only, which in the
integrated form constitute the structure of self-consciousness of personality, but also by the real
experience of intercourse, co-operation with an environment, as consequence of which these
formations constantly receive social approbation.
