DSpace at library NPU Dragomanova » Філософія освіти » 2014 рік » №2 »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/13017
Title: Деліберативні моделі модернізації інституційних процесів в глобальних умовах суспільних, освітніх та політико-економічних трансформацій
Authors: Зінченко, Віктор
Keywords: деліберативність
глобальні процеси
транзитивний розвиток
делиберативность
глобальные процессы
транзитивное развитие
deliberativity
global processes
transitive development
Issue Date: 2014
Publisher: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова
Citation: Зінченко В. Деліберативні моделі модернізації інституційних процесів в глобальних умовах суспільних, освітніх та політико-економічних трансформацій / В. Зінченко // Філософія освіти. - 2014. - № 2(15). - С. 108-130
Abstract: Досліджена специфіка стратегій постіндустріального суспільного розвитку і трансформацій соціальних інститутів, влади, моделей управління в умовах глобалізації в сучасних розвинених індустріальних системах. У статті аналізується динаміка і перспективи розвитку процесів самоорганізації в системах суспільства, управління, структура і алгоритм функціонування моделей прямого громадянського народовладдя і самоврядування. При плануванні суспільного майбутнього акцент необхідно робити рівномірно і на аналіз цінностей, і на аналіз соціальних інститутів, який дозволить усвідомити реальні механізми практичної побудови нового суспільства. Те, що іноді має вияв в якості поверхневих феноменів, насправді характеризує рішучі тенденції, які підказують не тільки інші перспективи змін, але і такий переворот, який по глибині і ширині виходить далеко за межі очікувань традиційної суспільної теорії. З погляду історичного прогресу кожен новий ступінь розвитку людського суспільства відрізняється від минулого тим, що створює нові передумови для матеріальної і духовної інтеграції людства як виразу основної тенденції суспільно-історичного розвитку. Аналізуються світоглядні, освітні, економічні, політичні тенденції, перспективи і форми їх подальшого розвитку.
Исследована специфика стратегий постиндустриального общественного развития и трансформаций социальных институтов, власти, моделей управления в условиях глобализации в современных развитых индустриальных системах. В статье анализируется динамика и перспективы развития процессов самоорганизации в системах общества, управления, структура и алгоритм функционирования моделей прямого гражданского народовластия и самоуправления. При планировании общественного будущего акцент необходимо делать равномерно: и на анализ ценностей, и на анализ социальных институтов, который позволит осознать реальные механизмы практического построения нового общества. То, что иногда имеет проявление в качестве поверхностных феноменов, на самом деле характеризует решительные тенденции, которые подсказывают не только другие перспективы изменений, но и такой переворот, который по глубине и ширине выходит за рамки ожиданий традиционной общественной теории. С точки зрения исторического прогресса каждая новая ступень развития человеческого общества отличается от прошлого тем, что создает новые предпосылки для материальной и духовной интеграции человечества как выражения основной тенденции этого общественно-исторического развития. Анализируются мировоззренческие, образовательные, экономические, политические тенденции, перспективы и формы их дальнейшего развития.
The specifics of strategies of post-industrial social development and transformation of social institutions, government management models in the context of globalization in today's industrialized systems are examined. The article deals with the dynamics and prospects of development of self-organizing processes in the systems of the society and governance; structure and the algorithm of functioning of direct democracy and civilian government models. The world outlook, educational, economic and political trends, perspectives and forms of their further development are analyzed. When planning public future emphasis should be placed evenly on the analysis of the values and social institutions that will realize the real mechanisms of the practical construction of a new society. What is sometimes manifested in the quality of superficial phenomena actually characterizes the determined trends, which suggest not only other change perspectives, but also a revolution, which in its depth and width goes beyond expectations of traditional public theory. From the point of view of historical progress every new stage of society development differs from the past one in the fact that it creates new conditions for the material and spiritual integration of humanity as an expression of the basic trends of this social and historical development. Critical social theory and concept of deliberativity, which, in particular, developed in the framework of conceptual trends in contemporary neo-Marxism and post-Marxism, are used as methodology for analysis of phenomena of power and control, management models in the subsystems of society (economics, politics, the state). The critical analysis of society involves the identification of existing antagonistic, alienating factors that distort production and public communication. Critical social theory proceeds from the fact that the false needs largely dominate at the moment in the society (in all its spheres). These needs are imposed by certain social groups with the purpose of infringement of individual and group creative freedom. These requirements reinforce the relations of domination and subordination, producing operational performance, aggression, social conflicts, economic and social injustice. The stereotypes of needs, behavior and social relations are imposed, which contribute to fixing this relationship.
URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/13017
ISSN: 2309-1606
Appears in Collections:№2

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Zinchenko.pdf721.3 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.