DSpace at library NPU Dragomanova » Філософія освіти » 2015 рік » №1 »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/12890
Title: The Bursting Boiler of Digital Education: Critical Pedagogy and Philosophy of Technology
Authors: Feenberg, Andrew
Jandric, Petar
Keywords: Frankfurt School
рhilosophy of technology
philosophy of Internet
Science and Technology Studies
Internet regulation
technical codes
stabilized technologies
Internet and democracy
Internet and socialism
Internet and social movements
Франкфуртська школа
філософія технології
філософія Інтернету
дослідження науки і технології
регулювання Інтернету
технічні коди
усталені технології
Інтернет і демократія
Інтернет і соціалізм
Інтернет і соціальні рухи
Франкфуртская школа
философия технологии
философия Интернета
исследования науки и технологии
регулирование Интернета
технические коды
устоявшиеся технологии
Интернет и демократия
Интернет и социализм
Интернет и социальные движения
Issue Date: 2015
Publisher: Інститут вищої освіти НАПН України
Citation: Feenberg А. The Bursting Boiler of Digital Education: Critical Pedagogy and Philosophy of Technology / Andrew Feenberg, Petar Jandric // Філософія освіти. Philosophy of Education : науковий часопис / Інститут вищої освіти НАПН України, НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. – № 1 (16). – C. 6-25.
Abstract: This conversation explores the relationships between information technologies and education from the perspective of a Frankfurt School philosopher. The first part of the conversation provides a brief insight into distinct features of Andrew Feenberg’s philosophy of technology. It looks into lessons from “stabilized” technologies, explores the role of historical examples in contemporary technology studies, and shows that science fiction can be used as a suggestive inspiration for scientific inquiry. Looking at the current state of the art of philosophy of technology, it argues for the need for interdisciplinarity, and places Feenberg’s work in the wider context of Science and Technology Studies (STS). In the second part, the conversation moves on to explore the relationships between technology and democracy. Understood in terms of public participation, Feenberg’s view of democracy is much wider than standard electoral procedures, and reaches all the way to novel forms of socialism. Based on experiences with Herbert Marcuse in the 1968 May Events in Paris, Feenberg assesses the significance of information and communication technologies in the so-called “Internet revolutions” such as the Arab Spring, and, more generally, the epistemological position of the philosophy of technology. The last part of the conversation looks into the urgent question of the regulation of the Internet. It analyses the false dichotomy between online and offline revolutionary activities. It links Feenberg’s philosophy of technology with his engagement in online learning, and assesses its dominant technical codes. It questions what it means to be a radical educator in the age of the Internet, and asks whether illegal activities on the Internet such as downloading can be justified as a form of civil disobedience. Finally, the conversation identifies automating ideology as a constant threat to humanistic education, and calls for a sophisticated evaluation of the relationships between education and digital technologies.
У даному діалозі мова йде про відносини між інформаційними технологіями та освітою з точки зору філософа Франкфуртської школи. Перша частина бесіди дає коротке уявлення про характерні риси філософії технології Ендрю Фінберга. У ній розглядаються уроки «усталених» технологій, досліджується роль історичних прикладів в сучасних дослідженнях технології і показується, що наукова фантастика може використовуватися в якості прихованого інспірування наукового дослідження. З урахуванням сучасного стану справ в області філософії технології, в бесіді йдеться про необхідність інтердисциплінарності, а роботи Фінберга поміщаються в більш широкий контекст досліджень науки і технології (STS). У другій частині мова йде про дослідження відносин між технологією і демократією. Погляди Фінберга на демократію, що базуються на її розумінні з точки зору громадської участі, включають не тільки стандартні електоральні процедури, а поширюються на всі способи досягнення нових форм соціалізму. Грунтуючись на досвіді Герберта Маркузе під час подій травня 1968 року в Парижі, Фінберг оцінює значення інформаційних і комунікаційних технологій в так званих «Інтернет-революціях», таких як Арабська весна і, в більш загальному плані, епістемологічної позиції філософії технології. В останній частині мова йде про актуальні питання регулювання Інтернету. Тут аналізується помилкова дихотомія між он-лайновою і офф-лайновою революційною діяльністю. Філософія технології Фінберга пов’язується з його участю в он-лайновому навчанні і дається оцінка домінуючим технічним кодам цього навчання. Ставиться питання про те, що означає бути радикальним педагогом в епоху Інтернету, та, чи може незаконна діяльність в Інтернеті, така як завантаження контенту, бути виправдана як форма громадянської непокори. Зрештою, йдеться про ідентифікацію ідеології автоматизації як постійної загрози гуманістичній освіті і міститься заклик до більш тонкої оцінки відносин між освітою і цифровими технологіями.
В данной беседе речь идет об отношениях между информационными технологиями и образованием с точки зрения философа Франкфуртской школы. Первая часть беседы дает краткое представление об отличительных чертах философии технологии Эндрю Финберга. В ней рассматриваются уроки «устоявшихся» технологий, исследуется роль исторических примеров в современных исследованиях технологии и показывается, что научная фантастика может использоваться в качестве подспудного инспирирования научного исследования. С учетом современного состояния дел в области философии технологии, в беседе говорится о необходимости интердисциплинарности, а работы Финберга помещаются в более широкий контекст исследований науки и технологии (STS). Во второй части речь идет об исследовании отношений между технологией и демократией. Взгляды Финберга на демократию, понимаемые с точки зрения общественного участия, включают не только стандартные электоральные процедуры, а распространяются на все способы достижения новых форм социализма. Основываясь на опыте Герберта Маркузе во время событий мая 1968 года в Париже, Финберг оценивает значение информационных и коммуникационных технологий в так называемых «Интернет-революциях», таких как Арабская весна и, в более общем плане, эпистемологической позиции философии технологии. В последней части речь идет об актуальных вопросах регулирования Интернета. Здесь анализируется ложная дихотомия между он-лайновой и офф-лайновой революционной деятельностью. Философия технологии Финберга связывается с его участием в он-лайновом обучении и дается оценка доминирующим техническим кодам этого обучения. Ставится вопрос о том, что означает быть радикальным педагогом в эпоху Интернета, и спрашивается, может ли незаконная деятельность в Интернете, такая как загрузка контента, быть оправдана в качестве формы гражданского неповиновения. Наконец, речь идет об идентификации идеологии автоматизации как постоянной угрозы гуманистическому образованию и содержится призыв к более тонкой оценке отношений между образованием и цифровыми технологиями.
URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/12890
Appears in Collections:№1

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Feenberg_Jandric.pdf525.63 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.