Як свідчить аналіз процесів становлення інформаційного суспільства, одним із провідних напрямів радикальної трансформації
освіти стає номадизм. Розкоші стабільності
вже недосяжні, а єдина постійна річ – самі
зміни. Недосить просто думати або думати
по-іншому. Тепер доведеться постійно переосмислювати ідеї та відкидати їх. Виникає про-
блема: як, здобуваючи особливу пластичність
і трансверсальність мислення, здатність переходити з одного гештальта
на інший, не втратити при цьому цілісності світосприйняття, готовності
контролювати ситуацію свого перебування в світі, уміння аналізувати ризики
і передбачати небезпеки, бути не лише тактиком, але й стратегом власного життя? Чи може освіта навчити адаптуватись до мінливості і невизначеності і водночас долати їх на рівні автономної суб’єктивності? Принципи
трансцендентального емпіризму, розроблені Ж. Дельозом, ми розглядаємо як
можливу методологію розв’язання названих проблем і прояснення нових стратегічних орієнтирів освіти.
Как показывает анализ процессов становления информационного общества,
одним из ведущих направлений радикальной трансформации образования
становится номадизм. Роскошь стабильности более недоступна, и единственно
постоянная вещь – сами изменения. Недостаточно просто думать или думать
по-другому. Теперь придется постоянно переосмысливать идеи и отбрасывать их. Возникает проблема: как, приобретая особую пластичность и трансверсальность мышления, способность переключаться с одного гештальта на
другой, не потерять при этом целостности мировосприятия, готовности контролировать ситуацию своего пребывания в мире, умения анализировать риски
и предвидеть опасности, быть не только тактиком, но и стратегом собственной жизни? Может ли образование научить адаптироваться к изменчивости
и неопределенности и одновременно преодолевать их на уровне автономной
субъективности? Принципы трансцендентального эмпиризма, разработанные
Ж. Делезом, мы рассматриваем как возможную методологию решения указанных проблем и прояснения новых стратегических ориентиров образования.
The analysis of the processes of an information society’s becoming proves that
nomadism should be considered as one of the leading directions of the radical transformation
of education. Since stability becomes an unachievable goal, the changes
themselves represent the only real working model. It is not enough just to think or
think differently. Now we have to constantly rethink ideas and discard them. There is
a problem: while acquiring a special plastic and transversality of thinking, an ability
of switching from one gestalt to another, how not to lose the integrity of worldview, a
willingness to control the situation of one’s being in the world, the ability to analyze
and predict the risk of danger, possibility of being not only a tactician of own life but
a strategist as well. Can education teach how to adapt to changeability and uncertainty,
and at the same time overcome them on their level of autonomous subjectivity?
The principles of transcendental empiricism, developed by Deleuze, we consider as
a possible methodology for solving these problems and clarifying the new strategic
orientations of education.
